Ірина Садова, редакторка сайту Bucha.Life
Давайте чесно: поетичні тусовки ніколи не збирали багато публіки. Вважалося, що це камерні, зовсім не попсові речі для людей, які бачать світ трохи інакше, не як більшість.
Може, це дивно, але війна, схоже, таки багато змінює. Уже вп’яте у коворкінгу Портал в Бучі збираються суботні поетично-музичні вечори. І щоразу приходить все більше і більше людей.
Навіть попри відсутність світла і осінній холод. “Беріть із собою пледи та свічки”, – попереджають організатори, і незручність перетворюється на елемент затишку.
Минулої суботи, 22 жовтня прийшло більше 40 чоловік. Наприкінці усі вирішили, що тепер точно збиратимуться постійно, скажімо, через суботу, тобто, двічі на місяць. Відкриють свою окрему групу у соцмережах для постійного спілкування і навіть планують видавати альманах.
Зізнаюсь: спеціально не писала про свої враження від того вечора одразу – надто сильними були емоції, буквально захльостували. Захоплення і сльози…
Маленька дівчинка Софія Вєтрова хвилюється, бо виступає першою. Категорично відмовляється накинути кофтинку і у ніжному біленькому платтячку читає вірш “Мамо, я на небі…” Хто б міг колись уявити, що наші діти розповідатимуть про “сусідського Кольку, якого убили вчора…”
Софія є акторкою бучанської театральної студії «Topstar» і теж бере участь у благодійних акціях реабілітації постраждалих дітей.
Доки п’ємо чай перед початком, встигаємо дізнатися про те, як одна із гостей вечора 6 днів була в полоні у орків за своє волонтерство.
“Нашу машину обстріляли на виїзді”, – розповідає інша глядачка. Прикривається окулярами, втратила око через поранення. Каже, все одно потім шила білизну для малого онучка з тим своїм одним оком. Бадьориться, посміхається. Спостерігаю, як ця жінка тут же вслухається у вірші, а потім підспівує тим, хто виступає. І ЦИХ людей хотіли перемогти?!
Вражаємося віршами Богдани Гайворонської. Дивує свіжість почуттів поезії її мами – Ганни. Їм, луганчанкам, не вперше втрачати спокій і дім через окупантів.
Приїхали автори з Немішаєва, Ірпеня, навіть Вишгорода.
Буча стає магнітом для творчих людей регіону.
Музикантам багато хто підспівував – така собі атмосфера родинності:))
Теплом і затишком сповнені дитячі вірші ірпінчанки Таші Череднюк (вона читала їх разом зі своїм синочком). Крім художнього таланту і таланту педагога, ця чарівна жінка ще й проявилася як поетеса і музикант. Захоплюємось!
Порталівські вечори вже неможливо уявити без зашкального репу Міхи Невідомського. Він читав зовсім нові свої композиції.
Віталій Кобзар запросив увесь зал співати разом.
І ще: Бучі пощастило, що у нас є людина невимовної сили, енергії та творчого потенціалу – Оксана Слупська. Художниця, педагог, поетеса, шанувальниця аргентинського танго. Зокрема, й завдяки її старанням, її харизмі збирається у нас в Порталі таке світле і глибоке, щире і щедре на таланти товариство:))
Такі люди не дозволяють сумніватися, що ми зустрінемося знову. І будемо слухати теплі вірші, гарну музику і щемні розповіді про те, що ми пережили, переживаємо. І про те, як ми ПЕРЕМОЖЕМО.
Чекайте нові оголошення про суботні поетичні зустрічі у Порталі в Бучі (вул. Енергетиків, 2).
