Ірина Садова, редакторка сайту Bucha.Life
Ми відкрили в Бучі коворкінг Portal для бізнесу 4 роки тому. Така потреба бучанців була аж надто очевидною.
Багатьом потрібне було місце для роботи, зустрічей та спілкування небайдужих і креативних людей. Вони одразу привели сюди за собою сім’ї, дітей, партнерів, друзів.
Тут спілкувалася місцева еліта, усі, кому не байдуже оточення, де вони живуть.
Нам тоді зробити такий бізнес підказала атмосфера молодої Бучі — міста, яке росло і розвивалося. Ми дуже швидко стали почуватися однією сім’єю. І для нас це був більше ніж просто бізнес.
Серед сотень наших друзів майже з перших днів був, зокрема, і бучанець Микола Бохонок. Трохи дивакуватий на вигляд, веселий інтернет маркетолог, креативний менеджер, колишній КВНенівець, якого часом можна було побачити в центрі Бучі з навушниками – він також створював модерну музику, гуляв із білим собакою боксером, врятованим після знущань попередніх господарів.
У розпал ковідної пандемії Микола запропонував допомогти зі створенням місцевого сайту для онлайн спілкування бучанців, які мусили сидіти на карантині. Коля буквально взяв за руку і посадив нас за комп та показав платформу, на якій ми всі разом командою cтворили cайт Bucha.Life.
***
24 лютого Микола допоміг створити на сайті нову рубрику “Війна”. Доки ми поспіхом збирали документи і якісь важливі речі з Portalу, розуміючи, що треба рятуватися від вибухів, з жахом підіймали голову, намагаючись роздивитися, чиї гелікоптери та літаки пролітають над нами. Встигли виставили кілька постів: мовляв, у Бучі тривожно, але спокійно, люди стривожені, але зосереджені.
Та рубрика чомусь тоді не збереглася, не зафіксувалася на сайті…
Ми змогли зайти на свій ресурс тільки вже десь за місяць. Коли врятувалися з Бучі. Можливо, це й добре, що Bucha.Life залишилася в пам’яті тільки мирною? І тепер вже майже нереальною, наче з іншого життя…
***
Тепер усі наче обнулилися. Спочатку нам достатньо було просто почути чи побачити в ефірі кожного свого знайомого. Потім зустрічали бучанців, своїх дорогих порталівців у Львові та Чернівцях. Кожен вже при ділі, обживається.
Дуже тривожилися за тих, від кого не було звісток. Як от від нашого Миколи — він усю окупацію пережив у Бучі, тож довго не міг вийти на зв’язок. Не міг залишити хворих батьків і немічного пса. Перебув усе жахіття на своїй Пушкінській з родиною та кількома сусідами.
Але на депресії часу собі не дав. Почав шукати, як допомогти вцілілим сусідам, виходив на інші вулиці Бучі.
І ноги самі понесли його у місце, де усім було добре до війни, – до Portalу. А ми були щасливі слава Богу — вижив! Коля для нас став символом зв’язку з живою Бучею, символом її стійкості.
***
У кожного залишилися шрами — у наших людей, у наших будинків. Portal теж поранений: у перші дні окупації у нашу вітрину потрапив снаряд, залишався всередині, довелося знешкоджувати мінерам.
А ще загинув наш милий пітон Рон, ми не змогли його евакуювати. Спасибі Миколі та його друзям — вони поховали нашого симпатичного плазуна біля коворкінгу, де з ним любили бавитися діти…
***
Микола Бохонок у звільненій Бучі став сильним лідером, центровою людиною, яка об’єднала зусилля багатьох волонтерів, небайдужих людей для допомоги містянам. Ми щасливі, що у цьому йому допомагає наш Portal, наче місце сили.
Відгукнулися земляки Миколи з Хмельниччини, колеги, друзі, безліч його партнерів по КВНу з різних країв. Серед КВНівців дуже багато знаменитостей, які були щасливі допомогти, а це зробити завжди приємніше, коли особисто знаєш конкретну людину. В Бучі такою знаковою особою для благодійників став і Микола Бохонок, який колись виступав з ними на спільній сцені у знаменитій команді “Три товстуни”, писав тексти, сюжети для виступів, музичний супровід.
Разом з колегами Микола зміг також організувати косметичний ремонт у приміщенні Portalу, фактично, зберіг його від можливого розграбування, занепаду.
Тепер тут постійно кипить робота: приходить нова допомога, волонтери розвантажують гуманітарні надходження, сортують у зручні пакунки, повідомляють бучанців і роздають такі необхідні речі, продукти.
Фактично зараз Микола Бохонок є нашим повноправним представником команди Portalу саме в Бучі. Адже ми поки що залишаємось далеко від рідного міста, в різних краях, куди змушені були тимчасово переселитися.
Активно співпрацюємо онлайн з бучанцями через громадську організацію “Я — Бучанець”. Через неї надходить грошова допомога з різних куточків України та світу. Завдяки Миколі Бохонку та його команді маємо надійних довірених осіб для такої гуманітарної роботи.
Щасливі, що Portal залишається корисним, добрим, щирим і надійним у будь-яких життєвих ситуаціях.
Дякуємо долі, що навколо нього зібралися такі класні, надійні люди!
Віримо, що саме вони допоможуть усім нам забути жахіття війни і підготувати справжній портал до МИРУ.
