Ірина Садова, редакторка сайту Bucha.Life
Любить однаково класичну музику і накачані біцепси. Вона з тих, до кого точно не ліпляться жодні стереотипи і шаблони. Гроші вміє заробляти музикою та спортом. Бучанка Тетяна Сніжко вважає, що саме так робити – це нормально.
До речі, розумні книжки сучасних дослідників і стратегів говорять про те саме: успіху в нашому сучасному реальному світі досягають ті, хто поєднує зовсім різні напрямки і несподівані сфери. Виходить, наша музикант-спортсменка — ну просто таки мега сучасна!
Наступних вихідних Тетяна організовує зустріч в коворкінгу Portal у Бучі.
Назвати це концертом не получається. Тому що Тетяна — Tіана Сноу за сценічним ім’ям – не тільки гратиме на своїй креативно несподіваній скрипці. Вона розповідатиме, як кожен може навчитися бути гармонійним, гарним і задоволеним життям. Як забути про депресії та розчарування. Як знаходити баланс в житті. Навіть у такому ризикованому, як сучасне.
Щоби ви знали, до кого йдете на зустріч, розповімо трохи більше про Тетяну Сніжко.
Вона дуже гордиться, що родом зі славної козацької столиці — Глухова на Сумщині. Там багато збереженої старовини, поряд з якою відчуває своє коріння.
Закінчила консерваторію, талант і перемоги у престижних конкурсах давали можливість жити у мегаполісах. Але Тетяні було нормально повернутися додому і викладати у місцевому педінституті.
Зараз, під час репетицій ми бачимо та чуємо, як легко і артистично грає на фортепіано її син Адріан. Видно, що для хлопчика це природне приємне середовище — музика.
Так само і Тетяна, бо її мама музикант. Дівчинка росла біля фортепіано, грати змалечку — та будь ласка, завиграшки. А потім її заінтригувала скрипка. Дивно було, звідки і як на ній народжуються звуки.
Мама (ще той педагог!) попередила по-дорослому: або ретельно вчишся, або навіть не починаєш. І потім суворо стежила за дисципліною.
“Якось я вирішила схитрувати, – усміхається Таня, – записала на магнітофон-касетник свій урок на скрипці, а сама байдикувала. Мама тільки на початках піддалася. А потім професійно почула підозріло однакові помилки:)) Зайшла і побачила. Обламався мій обман. Мама покарала. Але не дуже сильно, бо оцінила кмітливість:))”
Втямила на все життя: домовленості треба виконувати.
“Мама контролювала, щоби я все робила системно. Не займаюся — гуляти не іду, телек не дивлюся. Була система заохочення і покарання”.
Перші уроки Тетяни з дитинства: здібності і талант — то важливо, але до них мусить додаватися праця, терпіння, дисципліна.
Було безліч творчих занять, крім класичної музики. Театральний гурток, команда КВН. А ще з дитинства дуже захоплював спорт, особливо студії, де тренували гарне тіло, рельєфні м’язи. Жадібно стежила за передачами про бодібілдінг.
Каже, пощастило з учителькою фізкультури. Вона не тільки у школі неформатно вела уроки, а ще й за першої ж можливості стала інструктором в тренажерному залі. І Тетяна активно тренувалася, працюючи над архітектонікою свого тіла.
“Люблю волейбол, інші види спорту. Образливо, коли усіх музикантів вважають “хлюпиками”.
Музучилище Тетяна закінчила в Сумах, консерваторію – у Харкові. Освоїла багато музичних інструментів — від скрипки до бас-гітари. Всюди хотілося себе випробувати. Найгірше, що могла уявити, – це одноманітність.
У ролі викладачки почувалася напружено, бо хотілося не щоденної рутини, а творчості. Вільний час заповнювала організацією конкурсів, фестивалей.
Саму пробивало на джаз, естраду. Потрапила у рок-гурт — писала та виконувала там власні пісні, гастролювали. З рокерами умудрилася навіть перемогти у кількох престижних конкурсах.
«Люблю дивних. Перфоменс по життю — це про мене».
“Класика потрібна, тому що вона дає базу. Та вона передбачає незворушне, кам’яне лице. І не тільки на сцені. Я колег, класичних виконавців, можу впізнати навіть на вулиці — за поставою, відсутністю емоцій, стилем одягу.
Боролася з цим і раніше, як могла. Виконуючи “Кармен-сюїту”, приколювала у волосся яскраву троянду, коли грала фантазію на тему Гершвіна, то одягала корсет. В консерваторії усі знали, що я вичворю щось дивне на виступі — високі підбори, яскравий макіяж, короткі спідниці. І мені все сходило з рук, хоча професура майже вся була люди літні. Та зауважень, дякую, не робили, заохочували творчість.
Мені хотілося більше джазу, пристрасті. І треба було відкидати усі свої скуті класичні манери.
Рок музика — це зовсім інший підхід. То була зовсім інша глава, ніби компенсація”.
Балансом був і спорт. У ньому подобався не лише результат, фактурне тіло. Насолоджувалася власне процесом тренувань. І тут підходила системно: багато читала, вивчала методики. На певному етапі навіть почала готуватися до вступу в інститут фізкультури.
Для репетицій рок-гурт, в якому виступала, випросив старий підвал Будинку культури, самі відремонтували, впорядкували. А коли потрібен був директор, Тетяні запропонували керувати всім Будинком культури.
Погодилася, наївно сподіваючись, що тепер постійно матимуть доступ до репетицій. Насправді весь час проковтнула бюрократична робота, необхідність виконувати розпорядження чиновників, регламентувати якісь формальні виступи…
Вдячна такому досвіду, але подякувала, що він закінчився, за щастя сприйняла новину про свою вагітність. Утім сімейний побут не склався. Захотілося все змінити кардинально. Мама підтримала. Різко залишили все і переїхали в Бучу, починаючи нову сторінку життя.
“Усе наше оточення було шоковане. Але приймати різкі рішення, змінюватись — для мене взагалі не питання”.
Змінилися пріоритети. Треба було самій заробляти на себе і дитину.
Гроші і нові знайомства дали … виступи в метро.
“Спочатку це важко, але ж я люблю виклики. Одна справа – виступати зі сцени перед підготовленою публікою. Інша — знайти, чим звернути на себе увагу, зацікавити людей, які кудись поспішають кожен у своїй справі. По-новому вчилася бути артистичною, вигадувати образи”.
По-перше, заробітки грою на скрипці у метро виявилися більшими зарплатні завклубом:)) Десять років тому 200 грн/год були класними швидкими грошима. Плюс з’явилося багато нових контактів — серед колег-музикантів або ж потенційних клієнтів, кому потрібен був виконавець на свято, корпоратив.
“Я і зараз іноді люблю вивести себе із зони комфорту і піти грати на вулиці, в метро. Це бадьорить.
У Європі це звично для музикантів, отак виходити на вулицю, серед стихійної публіки. Ми хочемо і в Бучі визначити такі місця для музикантів. Це круто. Ти реально заробляєш. І за сумою, яку заробляєш, можеш зробити висновок, на скільки до тебе прихильні люди, як ти вмієш подати свій образ.
До речі, такий вуличний виступ часом приносить більше грошей, ніж, скажімо, виступ у ресторані.”
Тетяна любить вести сторінки у соцмережах. Окремо розділяє музику і спорт.
Тренування відновила одразу ж, як поселилася в Бучі. У залі її одразу помітили, була ж у чудовій формі, підходили запитати, чи не тренер, бува. Тому з’явилися думки: а чи справді, може, зосередитися на тренуванні, досвід же є десятирічний.
Вклалася в додаткову освіту, взяла участь у змаганнях — подолала планку, яку сама собі поставила.
Не обійшлося без ретельних розрахунків, проаналізувала фінанси. Виявилося: щоби заробляти спортом стільки ж, скільки музикою, потрібні набагато більші зусилля і час (робити щось у напівсили не в її характері). Відтоді вирішила поєднувати спорт і музику.
Каже, гнучкий графік тренера-консультанта і стихійні виступи зі сцени — це її привілея, те, що зараз відповідає її творчій натурі. Приміром, якась постійна стабільна робота не дозволила б скористатися раптовою пропозицією за 5 днів до Нового року виступити в Дубаї:))
Вважає, це карантин змусив серйозно замислитися і розставити все на місця. Тоді музика зовсім перестала давати дохід. Скрипка вперше в житті відклалася у футляр на цілий рік.
“Коронавірусний досвід багато що переклинив у свідомості. Зрозуміла, що треба часом призабути амбіції і вміти підлаштовуватись. Багато хто з музикантів почали хнюпати, нити. І досі ниють. Хочуть, щоби все повернулося. Але вже ніколи не буде так, як колись. Буде просто по-іншому. І треба вчитися жити по-новому”.
І Тетяна зрозуміла: треба визначатись, що є насправді головним у житті, а що залишиться хоббі.
“Мені 39 років і 34 з них я займаюся музикою. Назвати її хоббі просто язик не повертається. Значить, музика — головна”.
І після річної перерви дістала скрипку, трохи побоюючись, чи не втратила навичок. Вау! Усе було як раніше, нічого не забулося. Знов почала регулярні репетиції, відновилася. Просто перезавантажилась.
Оновлений етап в житті відзначився придбанням нової скрипки. Класний електроінструмент хотіла давно. Її американський варіант вартував задорого, але тепер і українські майстри роблять дива.
У Львові знайшла мрію! Інструмент, який на перший погляд навіть не схожий на скрипку — і за формою, і за кріпленням. Зате дає більше можливостей, зокрема, для вокалу.
Спорт залишається підтримкою, балансом.
«Мене часто у житті мотало зі сторони в сторону. Тепер навчилася регулювати. Прийшло розуміння, що просто треба все правильно розпланувати”.
Музика дає безліч емоцій. Коли відчуваю емоційне перевантаження, відкладаю скрипку і іду у спортзал. Там даєш навантаження тілу. Тоді вже не до депресій. Треба вміти балансувати. Крім того, бачиш результат у дзеркалі. Одне діло, коли дівчина гарна у 20, але зовсім інше — коли в 40:))”.
26 лютого, у суботу, о 16.00 Тетяна організовує зустріч в коворкінгу Portal у Бучі за адресою: вул.Енергетиків,2 (тел: 0502831166).
Спробує дати відповідь на запитання: “Як привести себе в порядок для зустрічі весни, тепла”.
Зараз розпочинається сезонний бум, коли усі біжать в зал привести себе до порядку. А потім стане проблема: затриматися у тренуваннях, продовжити їх регулярно, не зістрибнути.
«Мова тут не про силу волі. Я теж не та людина, яка буде силою волі триматися за щось. Це ЩОСЬ повинно дуже подобатись. Щоби в кайф.
Кожен має знайти свій окремий вид спорту. Або вид навантажень. Необов’язково усім ходити в качалку. Усе залежить від темпераменту. Хтось любить колективні заняття, хтось індивідуальні. Комусь плавання, комусь — йога. Головне, щоби в задоволення.
Звісно, певна організованість потрібна. Просто треба виробити звичку.
Ніхто не затримується на чомусь лише завдяки силі волі, ціною завищених планок. Часто такі зусилля призводять до депресії. Варто одразу обрати щось максимально комфортне для себе.
Атмосферу Тетяна створюватиме своєю музикою.
Розповість про свій досвід, запропонує палітру спортивних навантажень. Запросить колег-професіоналів.
Буде гарно, атмосферно і корисно. А головне — душевно:))
Запрошуємо на вечір здоров’я, краси, натхнення і креативу!
