spot_img

Зміни до генплану Бучі: що болить найбільше?

Ірина Садова, редакторка сайту Bucha.Life

Ми зібрали найтривожніші питання бучанців до проекту оновленого генплану міста. І передали їх секретарю Бучанської міськради Тарасові Шаправському.

Говоримо про:

– дискусійний новий центр міста

– багатоповерхову забудову

– зелені зони

– запобігання транспортному колапсу

– водопостачання.

Як і куди подати свої пропозиції

Пане Тарасе, Клуб урбаністів Бучі вперше долучається до такої широкої публічної дискусії у громаді. Реально відчувається, що градус активності дуже високий. Бучанці розігріли інформаційний простір. Активні мешканці готують аргументовані пропозиції.

Є багато критики, обурень. Більшість тривожиться, що Буча перетвориться на банальний спальний район, зону стихійної забудови, втратить цінні зелені насадження, застрягне у транспортних заторах.

Якою є перспектива у бучанців реально вплинути на проблеми міста через його генеральний план?

  • Так, це зараз – топова тема. Триває фінальний процес розробки оновленого генерального плану. Підкреслюю: це – не новий, а оновлений генеральний план міста. За період з березня 2015-го року змінилися будівельні норми і правила, містобудівні потреби та й загальна ситуація. Тому Бучанська міська рада замовила авторитетному державному проектному інституту ДП “Діпромісто” внести зміни в основний містобудівний документ.

На сайті міської ради виставлені всі можливі матеріали – графічні, текстові, пояснювальні записки. Зазначені посадові особи, відповідальні за цей процес.

Крім того, є право кожного громадянина прийти до відділу містобудування та архітектури і безпосередньо ознайомитися з документами, адже все ще триває обговорення цих змін.

– Є гарантія бути почутими?

  • Ця процедура дуже детально регламентована – є спеціальна постанова Кабміну №555 про громадське обговорення. Зараз, з 14 листопада упродовж 30 днів якраз триває нормальний демократичний процес: можуть всі долучитися у зручній формі – онлайн, на зустрічах, письмово, через ваш Клуб урбаністів, збиратися у себе в дворі, на вулиці.                                                                    Щоб подати пропозицію, достатньо чіткого підпису (анонімні звернення не приймаються) і контакту автора, аби розробники мали зворотній зв’язок.  Обов’язково вкажіть для зручності: що це є саме зауваження до генплану; із чим саме громадянин чи група громадян не згодні; що ви пропонуєте натомість; наведіть аргументи, бажано, із посиланням на відповідну норму ДБН, інші норми чи правила, законодавство. Наприклад, мешканці ЖК “Буча Квартал” бачать біля комплексу ділянку землі, яку вже фактично використовують як зелену зону та місце вигулу домашніх тварин. Тож вони мають написати про це на ім’я міського голови, вказати кадастрові номери вільних ділянок і підписатися.

Буча Лісова чи Лиса?

– А якщо, приміром, мешканці Лісової Бучі протестують проти виокремлення частини території приватної забудови під будівництво багатоповерхове? Таку небезпеку вони вбачають в оновленому генплані.

  • Оновлений генплан в існуючому приватному секторі такої небезпеки точно не створює. Це взагалі суперечить законодавству.

Але ж є прикрий свіжий прецедент: 5-поверхівка на провулку Урожайному, в самісінькому центрі Бучі.

  •  Так, той будинок побудований з порушенням державних будівельних норм: власнику видавався дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку, але він знехтував нормами законодавства і правами та інтересами мешканців прилеглих садиб. Зрештою, і нормами моралі та здорового глузду. Місто передало інформацію про це порушення в органи державного архітектурного контролю. Це будівництво незаконне. Процедуру перевірок ми запустили і будемо вживати максимум зусиль, щоби вплинути на порушника.

Поки що забудовник не соромиться вивішувати рекламні плакати про “Продаж квартир у центрі Бучі”…

  • Сподівається на бюрократію і складність процедур, на те, що не закінчена  реформа органів державного архітектурного контролю. Шантажують місцеву владу тим, що вже продали мешканцям квартири. Посилаються на права, пов’язані із приватною власністю.                                                                     Проте ми будемо принципово реагувати на такі випадки. У самому генплані зараз не передбачено жодної зміни, щоб у приватній забудові планували висотки.

– Мешканці Лісової Бучі, на жаль, бачать на власні очі, зокрема, довгобуди на Михайловського. Їх страхи зрозумілі.

  • На Михайловського будівництва починалися ще у 2000-х роках, коли не було комплексної містобудівної документації, генплану і такого системного підходу, як зараз. Мусимо якось врегулювати давню історію. Враховуючи, що вже зведено основні “коробки” будівель і знайшлися фірми, які погодились добудувати об’єкт, будинки намагаються закінчити.                                                               Тут справді важливо послабити соціальну напругу серед людей, які постраждали. Але це не означає, що в 2021 році хтось може шантажувати владу Бучі, зводячи самочинні висотки в зоні садибної забудови.

– Як іще місцева влада може впливати на забудовників, які нехтують правилами?

  • Завдяки реформі ми як територіальна громада з населенням понад 50 тис мешканців маємо отримати нові розширені повноваження щодо архітектурного контролю. Вже подали пропозиції до нової служби — ДІАМ (Державної інспекції архітектури та містобудування). Очікуємо, що з 2022 року самі зможемо впливати на контроль за багатоповерховими будинками (категорія СС2), бо досі були в цьому обмежені.Відповідно, фахово укомплектуємо наш профільний відділ у міськраді. Тому будемо ефективніше реагувати на подібні порушення.

Стадіон поки що не чіпатимуть

Чи не найбільше дискусій виникло навколо стадіону “Ювілейний” і створення оновленого центру Бучі.

  • Ця ситуація, на жаль, обростає спекуляціями та міфами. Адже Буча як молоде, самодостатнє місто, центр територіальної громади з 14-х населених пунктів повинна мати чітко виражений центр, якого досі немає.

– Ви не розглядаєте в цьому ключі упорядкування Київської площі?

  • На Київській площі нічого повноцінного неможливо зробити, якщо не зносити ЕКО/Акваріус, у якого є приватний власник. Також там є інші будівлі приватної власності, викуповувати які для бюджету міста надто дорого.                              Коли ми говоримо про повноцінний центр міста, то він, фактично, має бути сформований від вокзалу, якраз по вулиці Героїв Майдану аж до Акваріуса, який в генплані помічений як зона громадської забудови. Уже зараз формується бізнес-зона на підході до Пасажу. Логічно, що вона продовжиться як до Київської площі, так і на іншому боці Варшавки. Думаю, питання Київської площі – це питання бізнес-ініціативи. Ми готові підтримати всі креативні, сучасні пропозиції, якщо вони будуть.
  •  Тобто, центр однозначно планується в районі стадіону?
  • Ми говоримо про логічне продовження того центру Бучі, що вже є. Адже вулиця Героїв Майдану і нині перетинає Варшавку. За оцінками фахівців  містобудування, територія, де зараз розташований стадіон, і прилегла до нього вільна ділянка в 1 га найбільше придатна для проектування великої центральної площі нашого міста.                                                                                              Зрозуміло, що до стадіону “Ювілейний” ми звикли. Зрозуміло, що усе, що з ним пов’язано, – це болюче питання. Але мусимо визнати, що ця спортивна арена морально і фізично застаріла для такого сучасного міста як Буча, адже її насправді будували як радгоспний стадіон. Модернізувати його за новими стандартами неможливо через щільність споруд навколо, трасу та логістику прилеглих вулиць.У новому генплані передбачаємо кілька локацій для великих стадіонів з трав’яним покриттям:

– у районі Бучанського міського парку

 – в мікрорайоні Нова Буча

  в мікрорайоні Ястремщина.

Але нагадаю головне: генплан – це комплексний документ, який показує перспективу на 10-15-20 років. Ця перспектива може настати, а може і не настати. Потрібні кошти, зокрема, щоб виконувати проектно-кошторисну документацію, відводити землю, власне будувати. Поки що цього всього немає, але є ідея – про новий центр Бучі. Сам по собі, за порухом чарівної палички, він не збудується. І, звісно, стадіон не зникне.

– Тоді уточніть сьогоднішню позицію і найближчі дії.

  • Ключова позиція керівництва Бучанської міської ради така. По-перше, допоки не буде побудований великий сучасний спорткомплекс, який відповідатиме стандартам І, ІІ ліги, стадіон “Ювілейний” працюватиме. По-друге, Бучі потрібна велика, простора площа. У більшості громадян при слові “площа” в уяві постає бетонна коробка, пам’ятник якийсь, спека, задуха. А ми насправді маємо на увазі сучасне європейське архітектурне рішення, яке передбачає і зелені зони, і стильні фонтани, і ту ж спортивну інфраструктуру, заклади культури.

– Мещканці багатоповерхівок у центрі Бучі активно використовують стадіон для бігу, зарядки. Чи заплановано зберегти у центральних кварталах зелені, паркові зони, які сполучалися б між собою, створюючи єдиний комплекс зелених насаджень, де, зокрема, теж можна гуляти, робити пробіжки, займатися спортом?

  • На стадії розробки генплану говорити про доріжки, смуги зелених насаджень складно. Адже генплан — це загальна концепція. Але ж ви чудово знаєте, що поруч зі стадіоном є парк Олівці, який веде до Будинку культури. А далі, по вулиці Пушкінській буде облаштована Алея на честь загиблих Героїв, і та територія переходить у Чорнобильський сквер. Усе це в комплексі – чудова зелена зона, яка наразі явно недооцінена. Там є доріжки, де можна гуляти і бігати, дитячий майданчик, а на галявинах я часто бачу групи, які займаються йогою. Цього року зроблено благоустрій на перетині Пушкінської та Леха Качинського, тож комфортність цього простору підвищується. Крім того, в гімназії є стадіон із сучасними доріжками для бігу.                                    Загалом генплан – це тільки половина справи. Це треба розуміти. Є ще план зонування території – зонінг.

– Він додається зараз до генплану?

  • Ні, це буде окремий проект, окреме коригування. Формування зонінгу розпочнеться у січні-лютому 2022. І стосовно нього буде окреме громадське обговорення, – там окрема процедура.

– Тобто, для мешканців, які хочуть більше конкретики, зонінг важливіший?

  • Безперечно. Тому що генплан показує загальний напрямок. Наприклад, йдеться про зону громадських центрів. Там може бути безліч різних об’єктів — парки, кінотеатри, бібліотеки, зали урочистих подій, тощо. А от вже зонінг розшифровує конкретно, що буде в такому громадському просторі.

– Чи правда, що розбудову, упорядкування центральної площі буде доручено забудовнику, який вже зараз починає спорудження своїх багатоповерхівок біля стадіону?

  • Ні, забудовник є власником земельної ділянки, яку він придбав за договором купівлі-продажу із цільовим призначенням “багатоквартирне будівництво”. Тільки та ділянка є зоною його діяльності. Масштабні проекти громадської забудови, які передбачаються в центрі, – це зовсім інше, це муніципальні проекти. Якщо у змінах до генплану буде відображена позиція щодо центральної площі, ми оголосимо конкурс на кращий проект площі серед архітекторів. Будемо вивчати кращі практики українські та зарубіжні — щоби проект максимально врахував інтереси бучанців різного віку.                                    Стосовно забудовника. У нього ділянка неправильної форми. Ми розглядаємо можливість частково обміну — щоби він частину ділянки або безоплатно передав на користь міста, або з компенсацією деінде в іншому місці. Тоді місто зможе зробити правильну геометрію площі, оптимально вписати її у наявний архітектурний ансамбль. Йдеться про вирівнювання ділянки. Але знову ж таки це питання не вирішує генплан. Він лише показує таку можливість. Щоби це зробити, потрібна низка голосувань сесії міської ради, розробка спеціальної документації — землевпорядної, містобудівної.

– Серед об’єктів на центральній площі називають концерт-холл. Чи не стане він ще однією проблемою, яка спричинить ті ж транспортні затори?

  • Бучі в центрі потрібен концертний зал. Будинок культури на Пушкінській не задовольняє потреби сучасного міста. Запити у нашої громади дуже високі. Але хочу повторити, є лише пропозиція про концерт-холл, можливість такої перспективи, для реалізації якої справді потрібні докладні обговорення. Тож поки не з’явиться новий стадіон, “Ювілейний” ніхто не зрушить з місця. Навпаки, знаючи, що на ньому дуже якісний газон, ми його будемо берегти. Експерти кажуть, що покриття за спеціальною технологією можна буде перестелити на новій локації.

Як системно рятувати зелені насадження

Існує практика — і у світі, і вже у нас в Україні – суворого обліку зелених насаджень, цінних дерев, догляду за ними. Чи є в Бучі карта дерев? Активісти говорять про запровадження посади міського еколога-садівника. Він визначатиме стан насаджень, а допомагати можуть і самі мешканці, волонтери.

  • Остання інвентаризація дерев у Бучі проводилася у 2006-7 році. Власне, вона  зараз є робочим документом для КП “Бачазеленбуд”. Це книга з переліком інформації і планшет-карта з кількісними та якісними характеристиками.

– Ясно, що ця інформація давно не відповідає сучасному стану…

  • Так. І саме тому влітку депутати прийняли рішення про інвентаризацію зелених насаджень, щоби зрозуміти, куди рухатися, треба знати існуючу ситуацію.Бучазеленбуд веде переговори з підрядними організаціями для підготовки  якісного тендеру, де передбачена аерофотозйомка, використання дронів, чіпування. Зрозуміло, це недешевий процес, тому спочатку це буде пілотний проект.
  • Коли такий проект буде реалізовуватись?
  • Оптимально таку роботу організувати зимою, поки немає листя. Ми вже шукаємо компетентного виконавця. Почнемо з Бучі, а потім обстежимо і всю територію громади. В ідеалі, ми за кілька років маємо вийти на електронний кадастр зелених насаджень, коли кожне цінне дерево оцифровується, щоб можна було в онлайні дивитися вік, стан і навіть благоустрій навколо. Хочемо почати з Бучанського міського парку, а там буде видно.Якщо ж говорити про глибинну екологічну ситуацію в Бучанській громаді, то зараз ми серйозно взялися за якісне водопостачання та каналізування.

– Цікаво. Розкажіть детальніше. Претензій у цій сфері впродовж обговорення генплану у мешканців надзвичайно багато.

  • Коли ми обстежили стан мереж і поточну ситуацію, то зробили висновок, що особливої термінової уваги потребують саме ці системи. Особливо, у Бучі та Ворзелі. Так само критичні справи у Гаврилівці, де великі проблеми із очисними спорудами. Застарілі системи і у Синяку та Блиставиці.Каналізація витікає буквально в поле, потрапляє в грунтові води, річки, озера. Для нас зараз критично створити власну сучасну систему водопостачання і каналізування. “Ірпіньводоканал”, який досі обслуговував ці системи, не зацікавлений вкладати у наші мережі, модернізувати їх. Тому з наступного року ці послуги надаватиме наше комунальне підприємство “Бучасервіс”. Ми вже отримали ліцензію на водопостачання, за допомогою місцевого бізнесу закупили спецтехніку для обслуговування мереж.Саме якісне водопостачання і водовідведення – основа того, що ми називаємо екологією. Без сталого розвитку цієї системи і без сучасної інфраструктури наш рух буде йти в нікуди.

– Які найближчі дії?

  • Ми маємо партнерські відносини і підписаний меморандум з компанією “Екософт”. Йдеться про технології очищення води як у промислових масштабах, так і для побутових споживачів. Ми  їх залучаємо до аналізу якості питної води по громаді. Зокрема, у Ворзелі ми залучили Екософт до процесу проектування станції водопідготовки і знезалізнення води, в Гаврилівці – для аналізу ситуації з каналізуванням.Вже відбулися тендери на спорудження ще двох станцій знезалізнення води в Бучі, оскільки одна наявна не справляється. Вони мають бути розміщені на вулиці Тарасівській і в мікрорайоні Склозавод. Тобто, ми розпочали системну комплексну роботу з покращення якості питної води і належного каналізування та водовідведення.

Що буде з дорогами

– Ще одна ключова проблема, яку болюче засвітило обговорення змін до генплану, це – дороги. Тіснява, затори. А населення невпинно збільшується. Яка, зокрема, ситуація щодо міжнародної траси, яка проходить крізь Бучу?

  • Перенести міжнародну трасу М-07, так звану, Варшавку, точно неможливо.Вона залишається. Розширювати її теж проблемно в межах Бучі. Але діяти треба.Ми підписали минулого року меморандум із службою автомобільних доріг України. Місто взяло на себе зобов’язання зробити проектно-кошторисну документацію із розширення Варшавської траси в межах міста Бучі.Крім того, розробляємо проектно-кошторисну документацію на продовження траси Т10- 01. Частина її вже облаштована — від Житомирської траси, з Дмитрівки і до повороту з Варшавки на Ворзель. Тепер з Варшавки вона піде не тільки вліво, але й вправо, на Блиставицю, через Ястремщину.

Складається перше враження, що дорога прокладається в інтересах забудовників, які починають спорудження нових комплексів на полі вздовж траси і на Ястремщині?

  • Абсолютно ні. Це одна із транспортних артерій у рамках реалізації проекту пріоритетного розвитку Bucha Techno Garden. Тобто йдеться про робочі місця, промислове виробництво, а не просто житлову забудову. Зараз є запит інвесторів на розміщення промислових об’єктів за межами Києва. Але без інфраструктури це неможливо.Ми розуміємо, що для розвитку масиву полів між Бучею, Мироцьким, Ворзелем (це територія 3,5 тис га) потрібна інженерно-транспортна інфраструктура.Продовження траси Т 10 -01 — це, в першу чергу, ще один під’їзний шлях до міжнародного аеропорту Антонов, який з цього року став найбільшим платником податків у Бучі. Ця дорога дуже потрібна для подальшого розвитку, адже якщо говоримо про серйозний розвиток аеропорту як вантажного хабу, то має бути прямий шлях – зручний і найкоротший.Також нова дорога дасть змогу виходу на Старобородянську трасу. Фактично, це можливість півкільцем обігнути Бучу, розвантаживши ту ж Варшавку. Днями була чергова онлайн нарада в межах Київської області, де ми успішно захистили проект об’їзної дороги – її включають у державні та регіональні програми.

– Але що робити із заторами на дорогах Бучі зараз?

  • Усередині громади передбачили розширення вулиць, прокладання тротуарів. Особливо у Лісовій Бучі. Максимально будемо робити кільцеві розв’язки та розширювати вуличну мережу – у генплані передбачено 20 кілометрів нових доріг. Ключове, що відстоюємо нині, – це розширення Варшавської траси вже з початку наступного року.

– Як це виглядатиме реально?

  • Від Новуса до Ворзеля можливо розширити трасу, створивши повноцінно по 2 смуги в кожному напрямку, з відбійником, велодоріжками і тротуарами.Від церкви Віфанія і до Гостомеля — неможливо повноцінно розширити через існуючу забудову. Але є технічне рішення — максимально розвантажити світлофорні об’єкти у цих кварталах. Створюємо смуги правого повороту, з’їзди, розширимо перехрестя, щоби авто, які йдуть на поворот, не зупиняли потік, який рухається прямо.Заплановано створення технологічних смуг. Вони хоч і неповноцінні, але таким чином у найвужчих місцях можна буде трохи розширити трасу. Це важливо з точки зору будівництва тротуарів та велодоріжок по всій Варшавці, адже всі бачать, що пішки на багатьох ділянках нині пройти просто неможливо.

Чи будуть зрушення на залізничному переїзді?

– Біллю залишаються переїзди через залізницю. Які плани на них?

  • Зараз працює ціла експертна група розробників. Є експериментальний авторський і вже запатентований проект спеціалізованого інституту на будівництво підземного пішохідного переходу під коліями з виходами на перон. Його кошторисна вартість — до 70 млн грн. Особливість проекту в тому, що він прокладатиметься за принципами метробуду — тобто буріння, всі інші роботи триватимуть без зупинки поїздів. Це значно економить кошти, інакше треба було б мати багато проблем з Укрзалізницею.

– Була інформація, що підземні води підходять дуже близько?

  • Технологія, про яку йдеться, передбачає, що основні роботи відбудуться у зимовий період із заморожуванням грунту. Це відповідальна наукова розробка.

– А щодо автомобільного переїзду? Теж підземний?

  • Ні, це було б непомірно дорого. Заплановано наземний переїзд у формі підкови орієнтовною вартістю 300 млн грн. Зрозуміло, сама громада його не потягне, бо це по суті нині наш річний бюджет розвитку. Але це може бути частина іншого інфраструктурного рішення з державним фінансуванням, тож ми якраз думаємо в цьому напрямку. Проекти щодо переїздів якраз закладені в оновлений генплан Бучі.

Як і ким затверджуватиметься оновлений генплан

– Багатьох цікавить сама процедура: як саме буде затверджуватись оновлений генплан? А головне — як мати гарантію, що будуть враховані всі пропозиції бучанців?

  • Процес затвердження змін до генплану чітко регламентований. Сесія міськради — це вже фінальний етап. Але перед цим ще є дві важливі процедури.

Перша з них — громадське обговорення і підсумкові громадські слухання, які відбудуться 14 грудня. Ми хочемо, щоби обговорення не обмежувалося тільки обов’язковими подіями. Прагнемо максимально наситити простір інформацією: записали відеоролики, даємо публікації, роз’яснення, проводимо онлайн заходи. У громаді має бути максимальне розуміння суті цих змін. Без маніпуляцій. І без страшилок.

14 грудня — слухання для мешканців громади. Це реальна зустріч плюс вихід в онлайн. Вона відбуватиметься у залі Будинку культури на Пушкінській. Вестиме зустріч офіційний представник міськради, представлятиме зміни розробник, тобто онлайн будуть всі виконавці з проектного інституту. Вони відповідатимуть на запитання, побажання і претензії мешканців.

Головуючий оголосить перелік усіх пропозицій, які надійшли під час обговорення, адже зараз вони реєструються і передаються розробникам. Спеціалісти оцінюють, чи не суперечать пропозиції нормам, правилам, ДБН. За законом, на кожну пропозицію має бути письмова аргументована відповідь.

Друга процедура — оновлений генплан після обговорення передається в Київську обласну адміністрацію, у департамент містобудування та архітектури. Його розглядає фахова містобудівна рада при цьому департаменті. Незалежні сторонні архітектори, представники громадських організацій ознайомлюються з документом і шляхом відкритого голосування на засіданні ради дають зауваження, пропозиції, рекомендації і схвалюють чи ні.

І лише після цього питання оновленого генплану заслуховується на депутатських комісіях і подається на затвердження сесії.

Громадські слухання та містобудівна рада при адміністрації області — це і є ті 2 основні обов’язкових етапи, без яких генплан не може бути змінений.

– Є конкретні дати цього процесу?

  • Найвірогідніше, затвердження розтягнеться на січень-лютий наступного року.

 

Ірина Садова
Про цікаві людські історії пишу вже 38 років. І не перестаю захоплюватись оригінальностю кожної людини. Чомусь завжди шкода залишити без уваги і не зафіксувати неймовірні факти, карколомні повороти, дії, що стають унікальними через свою чудернацьку неадекватність. Читайте – уявляйте – переживайте разом з нами. Дивуйтесь, шокуйтеся, вчіться або просто скажіть: ВАУ!
spot_img

Must Read

Related Articles