spot_img

“Буча пішки”: відгуки бучанців.

Ірина Садова, редакторка сайту Bucha.Life

Дякуємо усім бучанцям, які відгукнулися на наш проєкт “Буча пішки”!

Неймовірно приємно! Чесно кажучи, навіть і не сподівалися, що наші приємні прогулянки містом стануть такими цікавими і так зачеплять багатьох мешканців нашого регіону. Це дуже важливо, бо означає, що поруч із нами живуть небайдужі люди, які переживають, переймаються своїм містом, його затишком, зручністю і, головне, його майбутнім.

Ми поки що пройшли лише кількома вулицями:

Києво-Мироцькою – найдовшою, тому подорож розділили навіть на 2 дні.

Вишневою – завели дуже багато знайомств:))

Патона – були вражені занепадом дачі академіка Патона.

Прогулянки довелося перервати на тиждень – бо саме випала нагода погуляти вулицями італійських та грецьких міст. У своє виправдання вибрали кілька цікавинок європейських міст, які можуть бути корисними і для Бучі. Тому приєднуємо і цю прогулянку до проєкту “Буча пішки”: Додамо Бучі італійської зручності. 

Що ж саме найбільше зачепило бучанців?

  • Дуже болюче мешканці нашого міста реагують на зміни в центрі міста. Особливо – в районі стадіону “Ювілейний”. Більшість тривожиться, спостерігаючи за новими хаотичними парканами і пересуванням будівельної техніки. Головне питання: невже знову висотка?!!! Шкода сквер, залишки якого поки що тішать око і де ще можна погуляти з собачкою. Тривогу підігрівали розмови про можливе перенесення стадіону.                                                                                                                      Під нашими публікаціями, приміром, згадували 5-типоверхівку, втиснуту у приватний сектор з видом на круту нову гімназію:

Ситуація, вочевидь, і справді дуже проблемна. Ніби нам у відповідь, саме цими днями відбувся розгляд ключових міських стратегічних планів. І на офіційному сайті міської влади виставили уточнений генеральний план Бучі для обговорення містян.

Головних висновки 2:

  1. стадіон справді перенесуть
  2. в центрі буде концерт-хол і сквер, а не висотний комплекс.

Бучанці можуть ознайомитися з документом і взяти участь в обговоренні:

Ми спробуємо запросити головного архітектора міста, а, можливо, і мера Бучі на одну із зустрічей в Клубі урбаністів Бучі (КУБ), щоби почути їх комплексне бачення розвитку оновленого міста, поставити запитання, які найбільше хвилюють бучанців. Якщо вас теж це хвилює – пишіть у коментарях або приходьте на зустрічі в Клубі урбаністів по середах о 16.00 в коворкінгу Portal (вулиця Енергетиків, 2).

  • Наступна рана бучанців, яку ми зачепили своїми подорожами, – відсутність тротуарів, тіснява на вулицях Бучі. Особливо мамочки малят скаржаться на неможливість ходити вулицями з дитячими колясками, підходити до магазинів, інших сервісів, де відсутні пандуси. “Аж плакати і кричати хочеться!” – пише одна із жінок. – Ледь встигаєш небезпечно лавирувати між автівками, яких безліч на обочинах і тротуарах”. “Нужно обязать людей, которые вылезли из красной черты, поставили заборы вместо тротуара, вернуть на прежние линии, тогда и тротуар можно сделать: ведь даже с детьми негде пройти, все идут по проезжей части. Кто-то должен поднять этот вопрос”. “У нас в Лісовій Бучі майже всі вулиці вузенькі, без тротуарів”.

Що вже казати про велодоріжки, яких теж катастрофічно бракує в місті. Особливо це стало помітно із появою прокатних електросамокатів у Бучі. У них така ж проблема із проїздом.

  • Коли ми заговорили про історичні об’єкти в Бучі та необхідність позначити їх інформаційними табличками, вказівниками, то отримали ось такі коментарі: ” У нас в Бучі всі таблички вказували б тільки на парк. Бо іншого нічого нема, всі сили і кошти – тільки на парк, ніби іншої Бучі не існує…”                                      Правда, гірко, що є така думка, тим більш, у чомусь вона є справедливою. Багато хто так само тривожиться за долю дачі Патона, яка могла б стати яскравим туристичним і корисним для бучанців об’єктом:
    “Хотілося б врятувати цей об’єкт!”, “Музей науки не знаю, а вот музей Бучи пора бы открыть”, ” Варварські зруйновані архитектурні пам’ятки, такі, як садиба художника Мурашка, Булгаківський дім, але Буча має унікальну історичну підставу, яка б могла зацікавити не тільки іноземних туристів, але й самих жителів Бучі. Вивчаймо історію нашого міста, знайомимося з іменами видатних діячів науки та культури, це дуже цікаві історичні факти”, – пишуть нам мешканці Бучі.

    Фотограф Альона Воровченко знайшла свої фото, зроблені на дачі Патона у 2018 році. Порівняння із сьогоднішнім станом жахає – деталі, оздоба будівлі катастрофічно знищується. Сьогоднішні фото ми давали у публікації про вулицю Патона, а ось фото 2018-го року:

Ліхтаря оцього давнього ми вже зараз на території не знайшли, хоча Альона його запам’ятала як чудовий артоб’єкт, шукала. Дуже страшно, що садиба ще однієї зими не переживе…

  • Але є і дуже оптимістичні продовження наших подорожей. Найголовніше з них – це нові знайомства. Особливо багато їх було на вулиці Вишневій. Наприклад, нам розповіли, що тут живуть класні люди, які торгують смачними солениками на Бучанському ринку. То тепер ми теж у них купуємо хрумкі огірочки/помідорчики та квашену капустку.                                                                  Тут же на ринку дізналися таємницю кам’яного муру, який нещодавно з’явився навколо оновленої будівлі на розі Вишневої та Богдана Хмельницького. Виявляється, тут тепер житиме…циганський барон:)) Скільки яскравостей у нашій Бучі!                                                                                                          Заодно є ще одна підказка для наших майбутніх подорожей – точно треба детально обдивитися наші бучанські ринки. У кого є ідеї – приєднуйтесь, підказуйте!                                                                                                        Хто теж хоче долучитися до наших піших подорожей рідним містом або просто порадити чи підказати щось, будь ласка, пишіть тут в коментарях до цього блогу.                                                                                              Або ж звертайтеся на електронну пошту: sadovaira@gmail.com               чи на Фейсбук сторінку: Ірина Садова                                                   Кому як зручно.                                                                                             До нових зустрічей і нових подорожей у проєкті “Буча пішки”!                  Можливо, наступні маршрути проляжуть вулицями із вказівника, що на фото:))
Ірина Садова
Про цікаві людські історії пишу вже 38 років. І не перестаю захоплюватись оригінальностю кожної людини. Чомусь завжди шкода залишити без уваги і не зафіксувати неймовірні факти, карколомні повороти, дії, що стають унікальними через свою чудернацьку неадекватність. Читайте – уявляйте – переживайте разом з нами. Дивуйтесь, шокуйтеся, вчіться або просто скажіть: ВАУ!
spot_img

Must Read

Related Articles