spot_img

“Буча пішки”: заходили в гості до Патонів і повторювали алфавіт:))

Ірина Садова, редакторка сайту Bucha.Life

Оце фото з новобудовою-котеджем і поряд обшарпаною вивіскою на дачній ділянці знаменитої родини Патонів – символічне для сьогоднішньої вулиці Патона в Бучі.

Тут повним ходом триває нове будівництво. І поряд поки що занедбаним стоїть і потроху знищується рідкісний як для Бучі історичний об’єкт.

Ми продовжуємо проєкт “Буча пішки” на нашому сайті. Вже пройшли вулицями Києво-Мироцькою (найдовша вулиця – довелося розділити на 2 дні) та Вишневою.

Проєкт встиг викликати багато відгуків, запитань від бучанців, наших читачів. Обов’язково присвятимо окрему публікацію для відповідей на ваші коментарі.

***

Вулиця Патона починається так само оригінально, як і більшість вулиць в Бучі:))

Між першим і другим будинком вулиці проходить асфальтова дорога. Перші будинки розділяє перпендикулярна і дуже жвава вулиця Богдана Хмельницького.

Цієї траси ще кілька років тому не було. Наприклад, коли ми заселялися в Бучу, доводилося відрізок між вулицею Патона і дитсадочком “Капітошка” важко долати грунтовим місивом і остерігатися будівельної техніки.

Справа вулицю Патона розпочинає невеличкий, але багатостраждальний сквер. Його постійно кромсають стежки і стежечки, хоча навколо давно є асфальтовані тротуарчики. Обабіч “чемні” мешканці регулярно підкидають сміттячко…

Були вперті стежки і під парканами тутешніх садиб. Власники боролися, як могли: висаджували сосни і квіти – але ті всихали, а стежку настійливо заґаджували нетерплячі перехожі. Нарешті наступна партія дерев таки прижилася. Імпровізований смітник вдалося майже остаточно подолати.

Зараз скверик обрамляють, очевидно, велодоріжкою:

А от на решті вулиці Патона тротуарів, а тим більш велодоріжок немає (за рідкісним хаотичним виключенням біля окремих будинків).

Тут дуже важко розминаються автівки, яких помітно більшає.

Рух значно пожвавився, адже вулиця оновлюється буквально на очах. Старі будиночки або перебудовують:

або руйнують, щоби збудувати дуплекси, таунхауси:

Лише кілька традиційних будиночків із милими яблунями і любовно підведеними під лінієчку грядочками нагадують про колишнє тихе і безтурботне життя у глушині дачного селища:

Де-не-де можна побачити частинки будівель сторічної давності:

А от забудовники, котрі спеціалізуються на модернових таунхаусах, нібито намагаються нагадати усім… букви алфавіту:))

Прикольно жити у будинку номер 2-Р?!

Пригадуємо розповідь корінного бучанця, краєзнавця і фотографа Василя Гарника про те, що свого часу в Бучі щедро нарізалися величезні ділянки офіцерам, силовикам, чиновникам за особливі заслуги перед радянською владою. Ті садиби поступово ділили їх діти/онуки і наступні господарі.

Як би там не було, а подрібнені на всі букви алфавіту бучанські адреси стають характерними для Бучі:

Деякими котеджними комплексами на Патона дуже приємно милуватися. У них любовно збережені старі дерева і старанно додані модернові посадки:

На цій вулиці збереглися саморобні стихійні вказівники до сусідів:

Водночас є осучаснені заїзди. Їх наша фотограф Альона Воровченко вправно використовує як класні фотозони:))

Насправді красу можна знайти на кожному кроці:

Навіть зрізане дерево місцеві легко перетворюють на зворушливий артоб’єкт:

А тепер про головну фішку, гордість і водночас біль цієї бучанської вулиці – дачу Патонів.

З вулиці цей історичний об’єкт перекритий металевим парканом і ворота заварені, а хвіртка зачинена на замок.

Улітку за пишною зеленню не було видно хламу, сміттєвих куп на території дачі – тепер вони очевидні.

Обходимо садибу збоку і застаємо … розірвану дротяну огорожу:

На ділянці такі шикарні дерева і такі ганебні сміттєзвалища:

Сама будівля дуже ушкоджена на другому поверсі, який горів. Постраждав і центральний вхід.

А от бокова верандочка майже не ушкоджена! Наша Альона захоплюється променями сонця, що грають у різьбленій оздобі!

На цій веранді навіть зберігся пишний виноград, що романтично оповив усю веранду.

Здається, що тут зовсім нещодавно пили чай. Чи каву. З домашнім пирогом…

Усередині колишня дача академіка – суцільний апокаліпсис:

Сходи на другий поверх ледь живі:

Є підозра, що будівлею користалися бомжі:

Ми знайшли на підлозі газету “Звезда” білоруською мовою за 13 жовтня 1980 року. На ній хтось складав список продуктів:

Хтось тут читав іноземну літературу:

Хтось залишав послання на стінах:

Поспішаємо зафіксувати усі деталі на цих історичних руїнах. Альона особливо уважна до деталей. У неї є фото дачі кількарічної давності – хоче порівняти.

Стан будівлі  – аварійний. Це очевидно.

Дірки в стелі загрожують проривом вже після найпершого снігопаду. Буде трагічно. Б’ємо на сполох!

 

Ця вулиця, яка така стрімко оновлюється, їй’Бо, заслуговує відновленого шикарного історичного об’єкту. Колишній затишній дачі дуже пасував би, наприклад, модерний музей науки. Гарна аура, просторий двір, творча атмосфера.

Дуже хочеться вірити, що так і буде. Для цього ми, власне, і придумали наш міський проєкт – моніторимо вулиці і шукаємо місця сили. Дача Патона – одне з таких місць.

 

 

Ірина Садова
Про цікаві людські історії пишу вже 38 років. І не перестаю захоплюватись оригінальностю кожної людини. Чомусь завжди шкода залишити без уваги і не зафіксувати неймовірні факти, карколомні повороти, дії, що стають унікальними через свою чудернацьку неадекватність. Читайте – уявляйте – переживайте разом з нами. Дивуйтесь, шокуйтеся, вчіться або просто скажіть: ВАУ!
spot_img

Must Read

Related Articles