Колись я вже писав про барбарис. Оце такі його ягоди. На фотці здаються, звичайно, гігантськими, але в реалі півсантиметра, ну, максимум сантиметр в довжину.
На смак він дивний. В смислі, що на цукерки “барбарис” не схожий.
Я прив’ялюю ці ягоди і кладу в плов. Можна було б написати, шо це родзинка плову, але дехто додає до цієї страви ще й родзинки. Мені родзинки у плові не дуже – барбарис краще.
Чим ще класний барбарис? Восени всі барбариси червоні. Ну, крім жовтих. Такі, знаєте, червоно-червоного кольору. Красиво ж, ну))
Іще він колючий. Як деякі люди, коли не в настрої. Так шо коли збиратимете плоди, поговоріть з ним. А то потім видиратимете шипи з усіх місць.
Або ж не збирайте плоди, а посадіть барбарис як огорожу. Зі сторони паркану, що до тещі. Шоб через хвіртку ішла, а не городами:))
***
