Олена Плаксіна, краєзнавець, авторка книг та фільмів з історії Приірпіння, розробник туристичних маршрутів

11 вересня цього року ми святкуємо історичну подію – 120-річчя з дня заснування нашого міста Буча, яке виникло у 1901 році як залізнична станція та дачне селище.

У Бучі в приміщенні коворкінг центру PORTAL Освіта і Бізнес напередодні свята відкрилася виставка історичних плакатів «Поглянь, де ти живеш!»

Першою переглянула виставку місцева журналістка Ніна Костенко. Тож я, як організаторка виставки, відповідала на її запитання.

Яке значення має для вас свято День Бучі і за що ви любити Бучу?

День Бучі – це День народження міста. Кожне місто має свою біографію. Наше місто не дуже молоде, але і не дивиться в сиву давнину. Йому 120 років і майже половину з них я прожила саме тут. Тому стала свідком багатьох історичних подій. А те, чого вже не застала, про це змогла почути у спогадах від старожилів Бучі і записати їх.

За що я люблю Бучу? Перш за все, за природу і за людей, які жили і живуть у Бучі. Вивчаючи їх долі, можу сказати, що Буча – це особливе місце. Ми часто серед друзів називаємо її «неформальною столицею інтелігенції», бо на вулицях міста можна часто зустріти відомих літераторів, музикантів, художників та вчених. Так було всі 120 років!

На день народження прийнято дарувати подарунки. У вас є подарунок?

Так. Я підготувала в подарунок ось цю фотовиставку «Поглянь, де ти живеш!». Я спробувала донести до покоління нового тисячоліття той історичний пласт, який був частково втрачений, стертий з історії міста. Виставка розповідає про людей, котрі першими ходили нашими вулицями, будували будинки, школи, театри. Вони бачили ті ж дерева, чули той же гуркіт потягів, що і ми, але 100 років тому. Хотіли, щоб Буча була гармонійним, затишним, красивим містом.

Складна доля ХХ сторіччя зруйнувала їхні плани та змінила вигляд нашого міста, але аура Бучі незмінна. Буча – край талановитих, творчих та освічених людей.

 

Розкажіть більш детальній про виставку.

На виставці представлено 16 історичних плакатів, які розповідають про історію дачного життя Бучі початку ХХ сторіччя.

З відкриттям залізниці Буча швидко стала улюбленим містом відпочинку киян. До наших днів майже без змін дійшла будівля залізничного Бучанського вокзалу. Невеликий вокзал зі шпилястими башточками на даху, з арками над вікнами – це справді живий свідок всієї історії Бучі.

На виставці ми можемо дізнатися не тільки про історію будівництва залізниці, але і про театр, який був побудований поруч з вокзалом у Бучанському парку.

Не зважаючи на те, що 1909-го року в Бучі нараховувалось тільки 9 вулиць з побудованими на них лише 79-ма будинками (171 ще були у процесі будівництва), Бучанське товариство благоустрою вирішило облаштувати театр. Збереглася афіша 1910 року, яка свідчить, що театр не тільки був відкритий в цей рік, але і збирав цікаві заходи: дитячі ігри, запуск повітряних куль, конкурси декламацій, танці та вистави.

До речі, Михайло Булгаков у Бучі спробував себе не тільки як актор, режисер, але і як оперний співак. На виставці ми зможемо познайомитися з історією дачного життя родини Булгакова, а також їх сусідів: засновником рисувальної школи Миколою Мурашком, Євгеном Ланчіа – власником крутезних готелів Києва, Юрієм Лисянським – протодияконом Володимирського Собору, правнуком видатного мореплавця із козацької еліти Гетьманщини.

Є і плакати, що розповідають і про наших земляків, наприклад, Вітольда Камінського – видатного лікаря гідротерапевта, засновника української школи Природної медицини, і про актрису театру Соловцова Тетяну Інсарову – дружину відомого київського адвоката Неметті, і про князя Володимира Кудашева, який хоч мав медичну освіту, але в історії залишився як меценат, просвітитель, етнограф та історик. Його онуки Сергій Андрійович Подолинський – український вчений-енциклопедист, Микола Олександрович Бердяєв – всесвітньо відомий філософ та Олександр Сергійович Кудашев – перший вітчизняний авіаконструктор – внесли значний вклад у світову науку і техніку.

На виставці є інформація і про інших перших власників бучанських дач.

Нам відомо, що ця виставка – це скорочений варіант вашої книга по історії Бучі. Чи це справді так?

Так, справді, виставка – це скорочена моя книга. Не всі можуть знайти час прочитати повний текст книги «Буча. Історія живе поруч» або ж мої публікації на сайті Bucha.Life, тому я зробила більш скорочену версію – виставку історичного плакату, де тезисно виклала тему «Стара Буча».

На жаль, поки що не можу знайти фінансування для широкоформатного друку оцих історичних, просвітницьких краєзнавчих плакатів.

Плакати на виставці мають розмір А3, а для зручнішого читання повинні мати розмір А1 – розраховані саме на такий формат. Сподіваюсь, що виставку помітять меценати, оцінять цінність інформації.

Ми повинні знати свою історію і бути вдячні тим, хто заклав основу нашого сучасного міста. Шкода, що ми сьогодні мало згадуємо про ті часи і не зберігаємо пам’ять про людей, які хотіли зробити світ кращим.

Запрошую усіх, хто цікавиться історією свого міста, прийти на виставку «Поглянь, де ти живеш!». Вона розташована у коворкінгу Portal Освіта і Бізнес в Бучі за адресою: вул. Енергетиків,2

Випийте кави чи чаю, посидіть у затишній атмосфері, де на вас зі старих фото дивляться такі гарні і натхненні люди, котрі жили отут, поруч.

Вітаю усіх із ювілеєм нашого міста! Бажаю успіху та натхнення!