Олена Плаксіна, краєзнавець, автор книг та фільмів з історії Приірпіння, розробник туристичних маршрутів

На початку ХХ століття в Києві приділялася велика увага фізичному розвитку дітей та юнацтва.

Завдяки зусиллям передових педагогів, лікарів та просто небайдужих людей стали  з’являтися різні спортивні товариства. Так 1902-го року в Києві було створено «Общество содействия физическому развитию и защиты детей». На Перших зборах цього товариства зазначалося:

«Продолжительное время обсуждали вопрос об организации при обществе детских игр и физических упражнений, причем было решено ввести игры не только для детей младшего, но и более старшего возроста…».

Це стало поштовхом  для впровадження занять з фізичного розвитку молоді.

Тоді ж у Києві з’являється перша футбольна команда, яка мала постійний склад і виступила на змаганнях під назвою “Юг”, але незабаром  була перейменована на “Сокіл”. Таку назву команда отримала завдяки спортивному товариству “Сокіл”, з яким мала безпосередні зв’язки.

Власне Гімнастичне товариство «Сокіл» було засноване в Києві як гімнастичний відділ «Киевского атлетического общества». Коли сокільський рух набув популярності в Європі, стало самостійним спортивним товариством.

У книзі Анатолія Коломійця «Перші кроки футболу України» (вийшла друком у 2019 році в Києві) є цікава  для нас інформація, яка стосується мешканця бучанської дачі Вітольда Болеславовича Камінського.

“19 квітня 1906 року Київським генерал-губернатором Володимиром Сухомлиновим був затверджений  статут Польського Гімнастичного товариства «Сокіл». Ініціатором та першим головою товариства став наш земляк, відомий лікар-гідропат Вітольд Камінський, якого кияни ще знали і як відомого гімнаста!”

Польське гімнастичне товариство «Сокіл» почало функціонувати 15 серпня 1906 року. Головне приміщення товариства було на вулиці Анненківській в будинку №32, нині вулиця Лютеранська.

У тому ж 1906 році виходить і фундаментальна праця Вітольда Болеславовича Камінського – книга «Друг здравія», де Камінський описав свою лікувальну методику, яка полягала у п’яти принципах:

  1. Правильне харчування;

2.Фізична активність;

3.Душевна рівновага;

4.Лікувальна сила води;

5.Лікувальна сила природи.

Великій розділ книги присвячений фізкультурі. Автор пише: «Для здоров’я м’язів необхідно не тільки постачати їм достатню кількість корисних речовин, але і давати їм фізичне навантаження, тобто займатися  гімнастикою, яка дає м’язам гнучкість та фізичну силу…» Також Камінський посилається на досвід стародавніх греків і стверджує, що в тілі атлета може жити душа мудреця.

Відповідно, за цим же принципом він формує і самого себе. Камінський зміг поєднати високий рівень освіти, закінчив Берлінський університет (за деякими даними, Лейпцігський), став членом німецького фізіатричного товариства, мав медичну практику, свою водолікарню. Окрім цього, був відомим київським гімнастом – засновником Польського гімнастичного товариства «Сокіл».

На фото: Члени Польського гімнастичного товариства «Сокіл» у Києві. Вітольд Камінський (син лікаря Камінського) сидить на підлозі, праворуч – його сестра Марія.

Вітольд Камінський став прикладом і для своїх  дітей. Його сини і доньки мали не тільки чудову освіту та цінили знання, але і займалися спортом у гімнастичному товаристві «Сокіл», яке започаткував їх батько.

На фото: Марія Камінська з братом Вітольдом (діти лікаря Камінського) у парадній спортивній формі гімнастичного товариства «Сокіл».

На фотографіях, яки зберігаються в родинному архіві Пельчарських, ми можемо побачити сина Вітольда та доньку Марію серед друзів по гімнастичному товариству «Сокіл». Вони, до речі, приїжджали до Камінських у Бучу.

На фото: члени Польського товариства «Сокіл» в гостях у Камінських в Бучі, 1913 рік.

***

Поширення сокільського руху сприяло розвитку гімнастики, атлетики, тенісу, футболу та інших видів спорту не тільки у Києві, але й загалом в Україні.

Залишити коментар

Будь ласка, введіть Ваш коментар!
Будь ласка, введіть Ваше ім'я