Антоніна Пашківська – поетеса, вчителька англійської для дітей, авторка блогу ton_ton_napivton

Ну все, починається історія #народження_збірки
Фух.

Для чого мені збірка віршів?

Бо хочу)
Це в принципі, міг би бути єдиний пункт.

1. Вчуся робити те, що хочу, що відчуваю. Виходить не завжди) Але ті моменти, коли виходить, то було круто. Тому практикуємось)

2. Тому що мені дуже хочеться бачити результат. Тримати у руках свої надруковані слова, бачити ,що вони втілились у щось фізичне.
Бачити, що те, що торкається душі, є реальним. Мати якесь цьому підтвердження.

3. Мені хочеться відчути на дотик свої вірші. Мені хочеться відкрити книгу і милуватись прочитанням. І захоплюватись ілюстраціями. роздивлятись їх, домальовувати в уяві, вглядатись в кожний штрих. І відшуковувати ниточки між віршем і малюнком. А вони обов’язково зв’язані, бо мають спільну душу. Мені хочеться погортати і понюхати. Кажуть, так хочеться нюхати маленьких дитинчат. Так трепетно і я хочу відчути свою книгу.

4. Мені хочеться довести собі, що я можу це зробити. Це величезна справа для мене. Від мене будуть потрібні рішення. Дуже багато рішень. Мені з ними складно, але я відчуваю, що хочу їх зробити.

5. Я хочу подарувати комусь свою збірку віршів.
Комусь, хто точно відчує її. Комусь, хто буде ніжно тримати в руках і пускати її слова до себе. Це так інтимно. І дуже цінно.

6. Я хочу продати збірку і отримати кошти. Так, чому б ні?
Так, це те, що в мене виходить.
Чому я маю це ховати і не отримувати від цього вигоди собі?
І я теж не знаю.

7. Хочу, щоб моя улюблена рубрика стала: “А можна замовити книгу на подарунок?”
Це найвищий ступінь довіри.
З того часу, як я полюбила робити подарунки (а не тільки приймати)))), я відчуваю його цінність.

8. Тому, що зможу відчути себе гордо. Бо буду мати книгу зі своїми віршами. Як доказ своїй внутрішній поетесі. І вдячність одночасно.

9. Буду любити її і фоткати) 🧡
Як цей шматочок хурми.

 

Залишити коментар

Будь ласка, введіть Ваш коментар!
Будь ласка, введіть Ваше ім'я