Катерина Ляшко, майстриня хендмейд, мама 3-х дітей

Хочу трішки розповісти як до нас потрапили грибочки.

У мене діти дуже цікаві тим, що не мають такого хоббі, від якого в них “горять очі”. Сьогодні їм подобається одне, через тиждень – інше. Як каже мій син, ми “В пошуку”.

Так, сину подобається лего, він з нього збирає цікавих роботів, машини та те, що в голову прийде без усіляких інструкцій.

Донька то малює, то теж щось хоче з лего збирати, забираючи вкрай важливі деталі у сина.

Мені як мамі дуже хотілось чимось зацікавити дітей, щоб вони разом щось робили!

У середині грудня у ФБ я прочитала публікацію Марії Микитюк про вирощування грибів вдома. До цього я була впевненна, що для вирощування грибів потрібні особливі умови.

Ідея мені настільки сподобалась, що я одразу замовила 2 коробочки (різних сортів по коробочці) якраз перед святом Миколая.

Якщо чесно, я не знала, як діти відреагують на такий незвичний подарунок, але…ризикнула!

Після отримання свого подарунка діти декілька разів мінялись коробками, які нічим одна від одної не відрізнялись, і де який сорт грибів, ніхто не знав:)).

З азартом і захопленням, як перед чимось невідомим, ми разом почали готувати коробки для пророщування грибниці. Особливої підготовки там і не потрібно, але ж…треба було організувати все цікаво!

Ми розкрили пакетик з грибницею, діти гарненько розрізали пакети та скотчем поприклеювали його до коробки, щоб потім було зручно поливати. Написали листочки на кожну коробочку зі своїм іменем та дату відкриття коробки.

Донька взяла свою чарівну паличку (залишилась з лялькового набору) та зробила декілька чарівних помахів над своєю коробочкою. Син вирішив цього не робити, тільки поблажливо посміхався, коли його сестра з дуже серйозним виразом обличчя махала тою паличкою та промовляла якісь заклинання)).

Перший тиждень вони щоранку прибігали дивитись, чи там щось вже виросло. У їх уяві, мабуть, гриби повинні були вирости в ту саму ніч, коли вони їх перший раз полили)). Але ні через тиждень, ні через два гриби так і не виросли… У дітей почав пропадати ентузіазм, вони вже рідше і рідше зазирали до своїх коробочок.

Але ось на третій тиждень нарешті з’явилися ознаки життя в коробках: почала рости грибниця, грунт почав біліти. У дітей знов з’явились вогники в очах!

Наступного тижня все вже стало набагато цікавіше за попередні два: вже кожного ранку діти бачили якісь зміни, шукали, наче скарби, ті маленьки майбутні грибочки.

Перший врожай був невеличкий – декілька грибів, але…діти з такою цікавістю роздивлялись ті гриби! Вони не могли повірити, що у них вийшло виростити грибочки, які потім ще й їсти можна!

Син почав запитувати, чи можна вирощувати гриби ще в більшому масштабі і що ще можна отак виростити:)).

Так, це цікаво, незвично. Коли готкєш їжу і зриваєш грибочки свіжі з “грядки”, а не йдеш до магазину та вибираєш там. Дуже прикольно!

Не знаю, що нас іще чекає попереду, які пригоди ще будуть, але знаю одне: такий подарунок запам’ятається дітям надовго!

Якщо ще вагаєтесть – раджу спробувати!

 

Залишити коментар

Будь ласка, введіть Ваш коментар!
Будь ласка, введіть Ваше ім'я