Євген Єльпітіфоров, ботанік, науковець; поет
Це рослина, зерна якої мелють, смажать і роблять напій. З плодів кави, до речі, теж напої робили.
Люди, як не дивно, знають цей чудо-продукт лише з ХУ століття. А на сьогодні, в 2020му, це другий з найпопулярніших товарів,які продаюься у світі. На першому нафта.
Рецептів напою купа. З молоком, цукром, кардамоном, перцем, сіллю…
І пьють її і аристократи, і роботяги.
У кав’ярнях вирішують справи державні і святкують дні народження.
А був собі просто бадиль десь в нетрях Ефіопії.
Тому вірте в себе. Обов’язково.
У вас є всі шанси захопити світ. Або нє:))
***
Роззявлене черево електрички
Тебе забирає, і крити нічим,
Ти маєш там їхати цілу вічність,
Що краще, ніж гарно іти.
Розбовтана кава – так кожен ранок –
Ти звички вже відточив філігранно,
І сняться тобі береги океану,
Де не ступав іще ти.
І мариться небо, як ціла вічність,
І спокій монаха, що дуже личить…
І поки ти ідеш у електричці
Десь там чекає все це.
А завтра – ти просто біла людина,
Прокинешся зранку – 10 година,
Закинеш в рюкзак усю цю рутину,
І знов в майбутнє несеш.
А там – електричка, кава, робота,
Якісь перспективи, якісь турботи,
Чекаєш чи п’ятниці, чи суботи,
Де кухня, тєлік, диван,
І, поки тобі ще усе це сниться,
Ти їдеш в розпеченій електричці…
В стаканчику з чаєм у провідниці
Колишеться океан.
***

Я зрозумів – я до тебе просто прив’язаний –
Чи тому, що не можна, чи просто тому, що дурень?
Я у те, що закоханий, знаєш, повірив не зразу і,
Навіть думаю, вибач мені, що думав.
Я зрозумів – ми з тобою, як квіти у вазі – і
Наче поряд, та сонце своє у кожного,
Я тобі, мабуть, справді протипоказаний,
Або ти мені. Ну не склалося, то і що з того?
Я зрозумів, що городами, а не гараздами,
Я й себе не завжди розумію, аж раптом – ти ще!
Тільки зовсім не те я мав на увазі, і
Дай хоч руку потримаю. Якось воно тепліше…
© Кот Єльпітіфор