Юлія Попова, безкінечна мрійниця та невтомна сонцезалежна мандрівниця

СОНЯЧНІ БАТАРЕЙКИ

Так, вчора остаточно переконалась – я існую на сонячних батареях!)

А оскільки за останній місяць сонце показувалося нам тільки двічі, впевнено розумію – моїм акумуляторам необхідна підзарядка!

План А:  Дочекатися сонячних променів, увібрали ту енергію і ГО! Все просто!

Але план А не спрацював – хмари надійно заволоділи небом.

План Б: Шукати альтернативні джерела живлення!

Маю купу сонячних фото – тож план Б рулить!

Таких світлин та спогадів про ті миті маю справді безліч!

Мені не ліньки встати раніше за сонце і чекати його появи світові з-за багряного обрію над морем або крізь лапаті карпатські сосни, або над звичайним полем неподалік свого улюбленого міста.

Я завжди шукаю найкращого місця для щоденного прощання з сонцем сьогодні в надії на щиру зустріч завтра. Захід сонця – найдивовижніша для мене річ! Я так в ту хвилину хочу подовжити цей стан, зазирнути за горизонт, бігти за сонцем, неначе тої миті мені вистачить змінити все те, що не змінила за цілий день.

Напевне, нам завжди не вистачатиме однієї лише хвилини. Чи то для радості, чи то для прощення, чи для важливого рішення, для теплих слів, чи просто для усвідомлення свого щастя.

Тож не гаючи ні секунди, я відкрила галерею, навтішалась з яскравих сонячних споминів, підживилась і от – знову маю сили та натхнення для нових дій!

І, звісно, для нових, теплих, енергоефективних фоточок!)