Євген Єльпітіфоров, ботанік, науковець; поет

Навесні дерева репаються. Різкий перепад температур, велика кількість ультрафіолету, надмірна вологість – і от результат.

Кісточкові зазвичай дуже страждають від цього, особливо сливи і абрикоси. А, ну черешні ще.

Що робити, щоб цього не було?

Я забілюю. Беру бордоську суміш (тобто вапно і мідний купорос), розводжу кашкою і фігачу по стовбуру десь півтора метри. Білий колір відштовхує ультрафіолет, а також зігріває кору. Мідний купорос не для краси (дерева реально сині), а для профілактики грибкових хвороб.

По-друге – можна замотати чимсь білим, агроволокном чи газетами. Але в газетах є свинець. Він тіпа некорисний.

По-третє – добрива. Вони важливі для рослини. Вони підтримують її імунітет. Осінні добрива містять мало азоту. Типове і найдешевше – суперфосфат. Можна і попелом підживлювати, але в ньому багато різного, що в надмірній концентрації змушує рослину афігєвати.

Лопається кора не тільки у кісточкових, таким страждають і навіть хвойні. Тому загальна рекомендація – не висаджувати на протягах і шалених вітрах.

Що робити, якщо морозобоїни вже є?

Перше, розчистити ділянку до живого. Якщо це рання весна і дерево ще спить – беремо чайник і поливаємо ранкуі кип’ятком.

Якщо там завелася якась гадість – їй має прийти торба. Але дивіться, щоб вдень було тепло, гаряча вода має випаруватися, а не замерзнути, спричиняючи ще більше обмороження.

Далі забілюємо бордоською сумішшю або мідним купоросом і замазуємо садовим варом. Можна обмотати тонким агроволокном, але дивіться на погоду, щоб не пропріло.

Якщо живете в селі, то замість суміші бордо можна змішати глину з навозом 1:1 і тою намазючкою розквацать по стовбуру. Запах не дуже, зате екологічно.

І ще от що. Якщо дерево старе, то для нього морозобоїни – нормальне явище. У зрілому віці у всіх більше хвороб, ніж немає.

Є садівник. Він садить дві різні кісточки

Він їх поливає, однаково рве бур’яни

І він принципово не знає, чи сил і життя йому вистачить

Плоди позбирати. І хтозна, чи будуть вони

 

Є садівник. Він живе, радіє і плачеться

У нього є лійка, лопата, відро й дві руки

Він робить усе, щоб рослини росли. Та ж чи значить це

Що котрась із них не загнеться через роки?

 

Є садівник. Він душею, як сонцем, розхристаний

Він закопав. Але – що? І чи буде рости?

Є садівник. І він взяв десь ці кляті дві кісточки

Кожна із них є прекрасна. І це я і звісно що ти.

©Кот Єльпітіфор

Залишити коментар

Будь ласка, введіть Ваш коментар!
Будь ласка, введіть Ваше ім'я