Анна Кожемяка, авторка ідеї Irpin Tango Community, співзасновниця Nuestro Tango School, маркетолог в міжнародній команді, мрійниця та мандрівниця.

Обожнюю історії, людей та танго.

Ось тому під час карантину через брак спілкування та танго народилася традиція #tangotalk, коли на спільний інстаграм-ефір Irpin Tango Community приєднувалися цікаві танго-персони і ми з ними цілу годину спілкувалися про різне: про їхні пристрасті, досвід, навчання, міфи, подорожі, мрії.

Карантин вже не такий жорсткий, а традиція #tangotalk продовжує жити. Минулих вихідних наш викладач Анатолій зробив нам сюрприз: урок групи intermediate Nuestro Tango School разом з ним проводив його друг Алехандро Марсе Ерлан. Алехандро – викладач танго та танго-ді-джей, родом з Буенос-Айреса (Аргентина). Вже багато років як він подорожує в Європі та Азії, а ось зараз він в Україні.

Спокуса більше дізнатися про нього взяла верх. Ось така розмова з цього вийшла:

A: Алехандро, нам про тебе відомо, що ти вчитель танго і танго-ді-джей. Розкажи нам, як танго з’явилося у твоєму житті, як стало твоєю пристрастю?

Q: Це довга історія, спробую коротко переповісти її. Раніше я танцював сальсу, брейк-данс, хіп-хоп. Якось під час подорожі до Колумбії я познайомився з німкенею, ми зустрічалися. Вона й каже мені: «Ти ж з Аргентини, то можеш навчити мене танго». А я, насправді, не міг, бо не вмів.

Ми домовилися: якщо ми колись зустрінемося знову, я обов’язкого навчу її танго.

Спливав час, я вирішив піти на урок. Думав, що мій попередній танцювальний досвід допоможе мені швидко опанувати ази танго. Але мені довелося займатися щодня, інколи по декілька годин, протягом року, щоб навчитися.

A: Що особливого в танго? Чим воно відрізняється від інших танців?

Q: В мене є таке відчуття, що для задоволення від, наприклад, сальси чи іншого танцю, мені достатньо і півгодини. Коли ж я беру участь у танго-марафоні чи фестивалі з танго, я легко можу танцювати по 8 годин підряд.

Мені подобається, що я ніколи не танцюю той самий танець в танго. Те, як ти чуєш музику, як пара людей перетворюється на одну істоту – це унікальне для танго. Ти заплющуєш очі, прислухаєшся до людини поруч, слухаєш музику – це магія.

Я не знав такого в інших танцях.

A: Ти багато подорожуєш, тож скажи: як танго відрізняється в різних країнах світу?

Q: Дивовижно, але танго справді відрізняється поміж країнами! В Аргентині танцюють по-своєму, в Європі та Азії – по-своєму. На фестивалях, де я бував, я зустрічав людей з усього світу, кожна країна характерна своїм стилем.

Не питаючи, ні звідки вона, ні як її звуть, в танці з дівчиною я часто можу вгадати, звідки вона – з України, Росії, Польщі чи Аргентини.

Спостерігаючи за хлопцями, теж можу вгадати: цей хлопець з Греції, він часто робить задні сакади, а цей – з Німеччини, його видають волькади, а ось цей – з Росії, він весь час викручує лапіси та хіро.

Мені так само часто казали: «Ти не звідси, ти з Аргентини». «Як ви вгадуєте?»,- цікавився я. «Та просто ти так танцюєш», – відповідали.

A: Що підштовхнуло тебе до подорожей?

Q: Знову ж таки, жінка [сміється]. Я хотів подорожувати зі своєю дівчиною.

У мене є друзі по всьому світу. Ще коли давав уроки в Буенос-Айресі, я завів багато знайомств. Серед них і власники шкіл в Європі, які завжди кликали мене, щоб проводити уроки для їхніх студентів.

Тож я вирішив випробувати долю і почав подорожувати. Відтоді я побував у Росії, Фінляндії, Німеччині, Кореї, Норвегії, Швеції, Польщі, Туреччині. І ось зараз я в Україні.

A: Нас часто запитують, якого віку люди приходять в танго. Який середній вік твоїх студентів?

Q: Аргентина в цьому плані відрізняється. У нас навіть є уроки для дітей, вони проходять в ігровій формі, звичайно. Коли ці діти виростають, вони стають чемпіонами світу, адже так добре вони танцюють.

Але все ж таки в Аргентині танго найбільш популярне серед молоді. Коли я кажу «молодь», я маю на увазі хлопців та дівчат 20-40 років [ми обоє сміємося]. Інша значна категорія – учні старші 50-ти. Це так типово зустрічати на уроках чоловіків чи жінок, які розлучилися і прийшли на урок для розширення звичного кола спілкування.

Інколи приходять пари, бо хочуть урізноманітнити спільне дозвілля.

A: В Україні є переконання, що чоловіки не танцюють. Що б ти на це сказав?

Q: В Аргентині це зовсім не так, в Аргентині чоловіки мусять танцювати [сміється]. У нас не так багато дівчат, і нашим чоловікам ще треба пошукати місця, де можливо зустріти хорошу дівчину. Часто на уроках чоловікам доводиться практикувати один з одним, бо бракує дівчат. Зовсім як в часи, коли танго лише зароджувалося. Ми повинні начитися танцювати справді добре, щоб мати шанс потанцювати з дівчиною на мілонзі.

A: І наостанок: про що ти мрієш, Алехандро?

Q: Коли я починав танцювати танго, я мріяв стати чемпіоном світу. Потім я зрозумів, що моя мрія – вчити та подорожувати, з часом зустріти свою дівчину і одружитися з нею. Зараз я одружений [нещодавно Алехандро одружився з дівчиною з України], подорожую і вчу танго – моя мрія здійснилася. Все дуже добре.

Дякую Анатолію, що познайомив нас. Відео-версія нашої з Алехандро розмови збережена у «Вибраному» в профілі Irpin Tango Community в інстаграм.

***

З наступного тижня розпочинаємо новий навчальний рік в Ірпені та Бучі. Встигніть приєднатися. Всі деталі на сайті школи Nuestro Tango School.

P.S. Виступ Алехандро Марсе Ерлан та Анни Аленіус на мілонзі в Кореї, музика La Punalada – Juan D’Arienzo:

Залишити коментар

Будь ласка, введіть Ваш коментар!
Будь ласка, введіть Ваше ім'я