Анна Страховська, керівник відділів продажу та маркетингу компанії Strakhovskyi Group, керівник платформи соціальних проектів Be City

Перш ніж зносити закинуту споруду, можна підключити трохи архітектурної фантазії та підприємницького хисту, знайти комунікацію з місцевими мешканцями.

І от –  з нікому,на перший погляд, не потрібних будівель з’являться нові затребувані концептуальні заклади чи комерційні будівлі абсолютно різного формату.

Так, ви правильно зрозуміли:

сьогоднішня тема мого блогу – ревіталізація. Це процес відновлення занедбаних старих промислових споруд та просторів, індустріальних районів у містах. Але не в плані відродження виробництва, а здебільшого – шляхом їхньої реорганізації на технологічні хаби, культурні та туристичні об’єкти.

 Які цінності у собі несе процес ревіталізації? 

Перш за все, це пам`ять місця та примноження праці предків.

А ще – це економічно рушійна сила для розвитку міста:

після ревіталізації будівля стає привабливою для бізнесу, який створює там інфраструктуру, розвиває її і сприяє надходженню податків до міського бюджету. А податки – це і є розвиток міста та його інвестиційна і туристична привабливість.

Якщо братися за проекти ревіталізацій, то обов`язково у співпраці

  • з владою,
  • бізнесом,
  • архітекторами
  • та місцевими мешканцями,

адже влада розуміє користь нового простору для містян та економічну вигоду для бюджету, бізнес відчуває вектор розвитку, архітектори знають цінність будівлі, а містяни – поділяться своїми думками, які можна буде взяти до уваги під час відновлення будівель.

Ревіталізація приміщень – звичний процес у європейських країнах.

Інколи європейці настільки педантичні у цьому питанні, що здатні зберегти єдину цеглину будівлі, немов в ній зберігається вся енергія та дух приміщення.

Також є цікаві експерименти поєднання старого і нового – фасадизм: будівлю нарощують, але стіни зберігають. Яскравий приклад – місто Таллін. Тут на основі занедбаної промислової фабрики створили новий район.

Також дуже колоритно виглядають приміщення, в яких процес відновлення відбувся лише всередині, зовні ж будівля залишилася незмінною.

Погодьтеся, на перший погляд, нічого складного. Проте такі експерименти вимагають хороших спеціалістів, які здатні відчути, що необхідно будівлі, аби вона отримала нове життя, зберігаючи при цьому свою історію.

Отже, подивимось кілька концептів ревіталізацій за кордоном, які надихають.

Польша – Лешно

Зусиллями архітекторів бюро Na No Wo Architekci морально застаріла територія сільськогосподарської ферми перетворилася на сучасний центр для людей похилого віку, де є апартаменти, ресторан, реабілітаційний медичний центр та необхідна інфраструктура.

Республіка Татарстан – Казань

Лише за один рік стайня перетворилася на міський простір «Смена» для проведення найрізноманітніших івентів: виставок, спектаклів, академічних концертів та лекцій. Тут є книжковий магазин, художній простір та лекторій. Основна галерея займає більше 300 кв м і дозволяє пересувати стенди під вимоги щомісячних експозицій. Другий галерейний простір – «Горище» площею 160 кв м – призначене для ексклюзивних сезонних виставок.

Копенгаген – Нордхавн

До 2013 року в індустріальному окрузі Нордхавн був порт, куди прибували туристичні лайнери і технічні судна. Сьогодні там з’являється житло, розвивається малий бізнес, забезпечуючи нових резидентів робочими місцями.

Головна ідея всієї реновації району – побудувати якомога більше громадських просторів, зручних для велосипедистів і пішоходів, а рух перебудувати таким чином, щоб їздити районом на машині стало просто некомфортно.

Крім цього, в районі створюють все більше гібридних просторів, де діти могли б грати, а дорослі відпочивати або займатися спортом. Один із просторів побудували на даху парковки. Майданчик розташований на висоті 24 метрів над землею – там є дитячі гойдалки, батути і все для спорту: альпіністська спіраль, футбольне поле, бігові доріжки і навіть місце для кросфіта і TRX-тренувань.

Це лише деякі приклади європейського досвіду, які підтверджують, що промислові простори можуть бути чудовими локаціями для різноманітних об’єктів.

А що з процесом ревіталізації в Україні? 

Зазвичай старі приміщення або занепадають, або здаються частинами в оренду малому бізнесу. При цьому не відбувається ні оновлення приміщень, ні заміна старих комунікацій. Як наслідок – термін життя будівлі зменшується.

У таких містах як Львів і Харків освоєння промислових зон тільки починається, але старі виробничі потужності вже використовуються для проведення культурних подій.

А от столиця може вже похвалитися об`єктами, які сміливо конкуруватимуть з європейськими.

І трійка, яка однозначно варта уваги – нижче.

Київ – Kooperativ Coworking & Community

У приміщенні колишньої книжкової фабрики «Жовтень» поблизу Львівської площі нещодавно відкрився Kooperativ Coworking & Community.

Ревіталізований простір завбільшки 4000 квадратних метрів вміщує 660 робочих місць. Kooperativ працюватиме цілодобово. Тут доступні величезний дах з садом (майже 1000 квадратних метрів), зона барбекю та зона для спорту, великі автомобільна та велосипедна парковки, капсули для сну, амфітеатр для публічних подій для 120 глядачів, кімнати для зустрічей та телефонних переговорів, комфортні і функціональні кухні, зони відпочинку, ігрова кімната, кімната догляду за дитиною та багато іншого.

Київ – UNIT.city

Інший цікавий приклад у столиці – UNIT.city, який за своєю суттю є спробою зробити IT-хаб українського масштабу.

Одним із перших відкритих об’єктів UNIT.city була школа для підготовки молодих IT-спеціалістів – бази кадрів для компаній, які стануть резидентами хабу.

Наразі бізнес-інфраструктура включає в себе кампуси, технолабораторії, акселератори, R&D центри, офіси, освітні установи, соціальні і культурні об’єкти і багато іншого.

Усе це відбувається на території колишнього столичного мотоциклетного заводу.

Київ – Арт-завод Платформа

Найбільший креативний кластер в Україні – «Арт-завод Платформа» розташований на території колишнього Дарницького шовкового комбінату. Загальна площа – 120 000 метрів. Тут є закриті майданчики для виставок, майстер-класів та інших освітніх івентів під відкритим небом –  масштабних концертів та вечірок.

Вулична їжа, Кураж Базар, Білі Ночі, Tattoo Fest і, звичайно ж, концерти крутих артистів в теплу пору року, – все тут!

 

А чи знайомий процес ревіталізації мешканцям наших міст?

Прогулюючись Бучею, Ірпенем чи Ворзелем, можна звернути увагу на старі, закинуті будівлі, які своїм зовнішнім виглядом дають зрозуміти: можна відреставрувати, подарувати нове життя. Тоді чому б не зробити користь і місту, і його мешканцям, і бізнесу?

Ми маємо те місто, на яке заслуговуємо. І кожен з нас відповідальний за його майбутнє.

 

Маєток Штамма, Дача Патона та Інститут скловолокна у Бучі, Уваровський дім у Ворзелі, Будинок Письменників, частина території колишнього цегляного заводу «Прогрес», цехи Меблевої фабрики в Ірпені – ці будівлі заслуговують другого життя, цікавого концепту та попиту серед городян та гостей міста.

 

До речі, під час роботи над спільним проектом в рамках платформи BeCity я познайомилась з Олексієм Кукіним – ірпінчанином, який створив власний проект «Руїни».

Олексій показує світлини занедбаних та напівзруйнованих історичних будівель по всій України з метою привернути до них увагу, дати друге життя і зробити затребуваними. Олексій планує деякі з вищезазначених будівель Ірпінського регіону додати до свого проекту «Руїни».

Якщо закинута будівля приватна, то логічно, що її власник на свій розсуд вирішує подальшу долю.

А якщо будівля у власності міста чи держави, то, об`єднавши зусилля влади, бізнесу, громадських організацій та містян, можна отримати просто нереальний результат!

Тим більше, що за деякими з них у влади вже є певні напрацювання:

  • Дача Патона брала участь у проекті «Маленькі міста, великі враження»,
  • Маєток Штамма перебуває у процесі переведення будівлі на баланс міста,
  • в Уваровського дому є певні напрацювання по концепту. Було б непогано, якби місцеві мешканці теж змогли б долучатися.
  • Стосовно Будинку Письменників в Ірпені: територія належить місту, а будівлі – Спілці письменників України, там поки що не налаштовані на діалог. Прикро, адже ця локація могла б стати прогресивним туристичним місцем.

 

Звичайно, процес ревіталізації потребує фінансовихвкладень. Якусь частину коштів може виділити місто, іншу – зацікавлений бізнес. За умови прозорості, можуть долучитися місцеві мешканці, а також – усі разом можуть подати проект на отримання гранту або створити заявку на платформі колективного фінансування за принципом краудфандингу.

До речі, грант може покрити до 70% витрат на реалізацію проекту. Головне, аби проект був інноваційним, екологічним, мав стійку модель функціонування після завершення гранту (тобто, міг себе утримувати), міг залучити максимальну кількість людей, які будуть користуватися проектом, а також слугував зразком для реалізації в інших містах.

Стосовно краудфандингу: це спосіб залучити кошти для реалізації проекту за допомогою спеціальних інтернет-платформ. Механізм наступний: перед тим, як запропонувати проект, автор має підготувати детальний план його реалізації, потім – представити ідею у вигляді проморолику на сайті, описати концепт. Ну а далі – з`являються зацікавлені інвестори, збирається необхідна сума, укладається договір і отримується фінансовий грант.

Ревіталізація належить до однієї з частин стратегії розвитку міста, а саме – «Культура та спадщина» – і є основною сферою формування міського середовища.

Перетворення занедбаних будівель або промислових об’єктів на активні публічні простори не тільки робить місто привабливим. Локації на базі старих приміщень – це:

– комфортні місця для організації дозвілля містян,

– це магніти для туристів та гостей міста,

– це розвиток локального бізнесу

– та залучення нових операторів, які створять робочі місця.

А ще – це потужний поштовх для створення вектору розвитку міста та його інфраструктури загалом. 

Залишити коментар

Будь ласка, введіть Ваш коментар!
Будь ласка, введіть Ваше ім'я