Євген Єльпітіфоров, ботанік, науковець; поет

У 1737 році Карл Лінней назвав ці квіти флоксами, що в перекладі з грецької означає “полум’я”.

І якщо люди раніше сприймали їх як сільські квіти, то зараз вже роздуплилися, що вони неперевершені у своїй абєзбашеності!

По-перше, флоксів, за різними даними, від 69 до 80 видів.

Як приклад, всі бачили звичайні флокси, метельчаті, вони ж волотисті (нормальною біологічною мовою), які ростуть до півтора метра висотою і флокс шиловидний, який практично стелиться по землі.

По-друге, зараз їх існує така кількість сортів, що я не знаю стільки назв кольорів. І це тим більше круто, бо є куди розвиватися.

По-третє, флокси практично не потребують догляду. Тобто, якщо у вас вони є і хочуть жити, то медицина тут бєссільна – вони лізтимуть як ненормальні таргани і нанесуть вам щастя і спричинять нірвану.

У цих квітів, звичайно, теж є і хвороби і шкідники, Найбільше я бачив, що вони вражаються борошнистою росою. Але якщо у вас нема барбарисів, кленів, троянд, катальп, поряд з цими чудовими рослинками, то в принципі ви справитеся.

Усі флокси, крім флокса Друммонда, є багаторічними рослинами.

Флокси часто, до речі, плутають з гвоздикою і армерією. Але з гвоздикою частіше, бо армерію не всі знають. І якщо останні між собою хоч родичі, то флокс родич вереску.

Тут в посиланні перелік всіх флоксів, які офіційно є. За видами. Сортів стільки, що поки ви читаєте, то винайшли, напевно, вже й наступні: http://www.theplantlist.org/1.1/browse/A/Polemoniaceae/Phlox/