Марія Микитюк, засновниця центру реабілітації диких птахів «Крила птаха»

Давно хотіла поділитися нашими “секретами”, як призвичаїти дітей до читання та зробити цей процес ще більш цікавим.

Спочатку діти не дуже охоче читали книжки, вигадували різні причини: втомився, вже ж літо-канікули тощо. А зараз читання – то невід’ємна частина життя. Читають вони кожного дня.

А ось і самі “секретики” успіху. Сподіваюся вони стануть у пригоді і іншим дітям:

1. Найважливіше наше правило – це тільки друкована книга. Електронну теж юзали, але увесь інтерес зводився до нуля

2. Обов’язково має бути певна атрибутика: гарна авторська закладка чи лічильник сторінок. У нашому випадку то є закладка у вигляді кашалота, до якої ми придумали легенду. Мовляв, це кашалот – це пожирач історій😊))  І його потрібно кожного дня годувати.

3. Вибір книжки теж грає важливу роль: вона має бути сучасною і з якісними ілюстраціями. Адже процес читання для дітей – то ціла магія, яка сприймається не лише цікавим сюжетом, а й “навколишнім середовищем”

4. Обов’язково після читання потрібно запитати, про що йшлося у цій главі чи історії. Що найбільше сподобалося. І зробити такий собі невеличкий диспут типу “книжкового клубу”, щоб дитина мала змогу переказати усі цікаві моменти.

Це додасть додаткового сенсу читанню особисто для дитини, а вам – можливість поспілкуватися з нею -то є безцінне.

У нас в такі моменти обговорення сюжету книжки приходять раптові спогади з нашого дитинства, які ми розповідаємо дітям, а вони охоче слухають.

5. І наш найголовніший “механізм”, який вже став доброю традицією: для кожної прочитаної книжки ми купляємо певну символічну річ та влаштовуємо несподіванки.

Це не матеріальне заохочення читання, це продовження пригоди, але вже з їх участю. Якщо коротко, то після прочитання книги “Джеймс та гігантський персик” я обійшла увесь ринок, щоб купити 2 самих великих за розмірами персики та причепила їх на грушу 😊) Коли діти знайшли, то радості не було меж!

І так до кожної книги щось своє особливе. Але щоб зрозуміти, який саме потрібно зробити сюрприз, потрібно спілкуватися з дитиною по сюжету книжки та дізнаватися, що найбільше вразило.

Ще один приклад: “Чарлі і шоколадна фабрика”. Стасі більш за все сподобався момент, коли білки відстояли своє право на повагу до них під час чищення горіхів. Після закінчення читання книги я подарувала їй мішок грецьких горіхів – як символ поваги до себе.
Ось і всі наші “секретики”. Читайте із задоволенням!