Світлана Лобова, юрист

Прийшло тут мені повідомлення, що мою банківську картку заблоковано на 90 днів на суд.експертизу.
Пишуть, що я повинна передзвонити.

Думаю, а чому б і не передзвонити – час в мене є, бажання поспілкуватися також є.

Телефоную.⠀
Відповідає мені Дмитро, представляється співробітником служби безпеки якогось там банку (щось там промямлив нерозбірливо).
Відповідаю: «Мені смс надійшло, що картку заблоковано. Хочу вияснити, яку ж саме, бо в мене їх декілька».
Дмитро: «Сейчас разберёмся. Назовите мне номер вашей карты».
Ааа! Не на ту натрапив. Але гру продовжую, включаю щире здивування: «Так це ж ви картку заблокували, значить, вам відомо, яка саме картка заблокована».⠀
Дмитро не здається, все ж таки наполягає, що б я повідомила йому номер моєї картки.

А я йому парирую, щоб перевірив інформацію за моїм номером телефону, на який було відправлено смс про блокування картки.

Нарешті Дмитро зрозумів, що «разговор зашел в тупик и нужно сваливать» та кинув трубку…
Мені наполегливості не позичати, телефонувала далі, але більше Дмитро не відповідав на мої дзвінки.

А мені ж так цікаво було, що ж то за судова експертиза, ким та за якою справою вона призначена. Ну, я ж юрист, хочу втямити професійно. Ееех! Не вийшло поспілкуватися з «колегами»…

Ну, ви зрозуміли, що це був типовий  «розвод».⠀
І схема ця вже стара як світ. Але ж все одно знаходяться люди, які ведуться на провокацію та називають номер своєї карти і всі інші дані незрозуміло кому.

Н І К О Л И, чуєте, Н І К О Л И так не робіть! Укотре поясніть вашим батькам, бабусям і дідусям, щоб нікому не надавали реквізити та інші дані своїх банківських карток.

І так, як я, не робіть, не дзвоніть їм 😉😉