Шулявка теж колись була дачним селищем

Олексій Гусак, журналіст, блогер

Знаменита київська Шулявка, як й інші столичні передмістя, починала своє існування звичайним дачним селищем.

Пізніше такими ж дачними локаціями стануть й Буча з Ворзелем.

Шулявку знали і дачною, і промисловою, але найголовніше в характері цього району – волелюбність, бунтарство. Згадаймо хоча б «Шулявську республіку» 1905-го року або студентсько-професорські хвилювання Політеху.

Та й сама назва, коли вона згадується вперше, пов’язана з подіями, спричиненими вотумом недовіри киян своєму князю.

Шелвів борок

Шулявка вперше згадується в Київському зведенні Іпатіївського літопису за 1146 рік – у зв’язку з повстанням киян проти свого князя. За тринадцять днів свого перебування на престолі, найкоротшого в історії Київської Русі, Ігор Ольгович налаштував проти себе все населення міста. І незадоволені городяни, розгромивши двір княжого тіуна, грошолюба Ратши, закликали на князювання онука Володимира Мономаха – переяславського Ізяслава Мстиславовича.

Ізяслав, не зволікаючи, підійшов до Києва і став з військом біля якогось «Шелвова Борока», біля витоків річки Либеді. Наступного дня він розбив недолугого Ігоря Ольговича, заспокоївши тим самим розгніваних киян.

Назва лісу і найближчій села – «Шелвового сільця під бороком» – з часом трансформувалося в Шулявку або Шулявщину.

У 1695 році на плані укріплень, складеному за указом Петра Першого якимсь полковником Ушаковим, один з млинів на Либеді позначений як «Шулярский». Скоріш за все, приїжджий полковник спотворив місцеву назву.

До речі, Либідь бере початок з джерел, що б’ють на території парку Відрадний і живлять невелике місцеве озеро. Розрізи, отримані під час прокладки колектора, показали, що давнє русло Либеді було на 3-4 метри нижче сучасного. У XVII столітті річка була в декількох місцях перегороджена, і на загатах працювали млини.

Згодом місцевість стала фігурувати як Шульжинське подвір’я Софійського монастиря, засноване митрополитом Варлаамом Ванатовичем 1712-го року. З початку XVIII до середини XIX століття на Шулявщині розміщувалася заміська резиденція київських митрополитів, оточена гаєм, де любили проводити свої маївки студенти Києво-Могилянської академії. У 1847 році дачу митрополита з лісом і прилеглими територіями викупила держава.

Землі між сучасними проспектом Перемоги, вулицями Академіка Янгеля і Гарматною уздовж Либеді поділили на 28 ділянок і віддали під дачі. Ця місцевість отримала назву «Казенні дачі». Траплялися тут і справжні палаци, такі, як відома заміська резиденція з екзотичною назвою «Сан-Сусі», що належала подружжю Шеделів. Казенні дачі складалися з чотирьох дачних ліній. Довгий час вони мали назви за номерами: Перша дачна (потім пров. Смоленський і вул. Г. Корольової; ліквідована), Друга дачна (тепер вул. Смоленська), Третя дачна (нині вул. Металістів), Четверта дачна (вул. Олекси Тихого). Остаточно селище  було забудовано в 1860-70-х рр.

Наприкінці XVIII століття все населення «слободи Шулявщини Київського повіту» становило «84 душі казенних людей», а в 1874 році жителів вже було 2003 людини.

На Шулявці на той час працювали три свічкових і один канатний заводи, лісопильня, столярна майстерня та майстерня з виробництва грибінок.

Умови життя селян були нелегкими: на 276 будинків припадало лише 48 колодязів. Зате працювали 19 питних закладів, винний льох і трактир.

Політехнічний prestissimo

У 1897 році, заручившись підтримкою Міністерства фінансів, Російського технічного товариства і Київського біржового комітету, міська влада під керівництвом міського голови Степана Сокольського виділили 300 тис рублів на будівництво політехнічного інституту.

Сума, необхідна для побудови всього комплексу споруд, із запланованих спочатку 700 тис руб зрештою зросла до 3 мільйонів.

Свої пожертви зробили 84 фізичних та юридичних осіб, серед яких: родина Терещенків, Лазар Бродський, Богдан Ханенко та інші знамениті меценати.

У березні 1898 року будівельна комісія оргкомітету затвердила один з восьми конкурсних проектів під назвою Prestissimo ( «Дуже швидко») професора з Петербурга І. Кітнера.

Міська дума запропонувала під будівництво університетського містечка кілька ділянок: на Печерську, Батиєвій горі і Лук’янівці. Зупинилися на шулявському військовому полігоні, що розташовувався уздовж Брест-Литовського шосе.

Будівництво тривало з 1898 по 1901 рік. І до цього дня Політех – єдине правильно сплановане університетське містечко в Києві.

Гретер та Криванек
Швейцарський підприємець Яків Гретер придбав в 1881 році на Шулявці 4 га землі і разом з німецьким інженером Філіпом Мозером відкрив на ділянці нове підприємство – «Київський чавуноливарний і механічний завод». Першим матеріалом для залізних виробів, що випускав завод, слугували зняті з озброєння російської армії гвинтівки Бердана, в просторіччі «берданки».

Випускав завод ліжка, чавунну арматуру, болти, гайки та інший кріпильний товар. Вироби добре продавалися, а виробництво швидко набирало обертів. Незабаром між партнерами виник конфлікт, Філіп Мозер залишив справи і поїхав за кордон. На його місце Гретер запросив випускника Празького політехнічного інституту Йосипа Криванека та інженера-фахівця з експлуатації парових котлів опалення Фердинанда Вітачека.

Завод перейменували на «Київський машинобудівний і котельний завод Гретера, Криванека і Ко». Страйк робітників цього заводу, підтриманий студентами і викладачами Політеху, увійшов в історію як «Шулявська республіка». Вона протрималася два тижні в 1905-му році.

Кіно замість пороху

2 березня 1927 на території шулявських порохових підвалів почалося будівництво пролетарського «Голлівуду» – кінофабрики ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління). А у жовтні того ж року на студії стали знімати першу картину для дітей режисера А. Лундіна під назвою «Іван і месник». Зйомки йшли ночами, а вдень на майданчиках тривали монтажні роботи. 4 березня 1928 р картину здали в прокат.

Цей день увійшов в історію як початок творчої біографії кіностудії. Головний корпус з величезним знімальним павільйоном та іншими приміщеннями ввели в експлуатацію тільки в грудні. Тоді ж відбулося офіційне відкриття кінофабрики.

Як сценаристи сюди прийшли працювати такі, згодом корифеї, української літератури як Микола Бажан, Юрій Олеша, Семен Скляренко, а з ними майбутні метри вітчизняної кінорежисури: Абрам Роом, Марк Донськой, Дзига Вертов.

Улітку 1928 року на кінофабрику для зйомок фільму «Арсенал» відрядили молодого режисера Олександра Довженка, ім’я якого студія носить донині.

***

Джерело фото: http://oldkiev.ho.ua та архіви КПІ

Усім, хто хоче підтримати роботу журналіста у краєзнавчому спрямуванні, може долучитися до доброї справи і перерахувати заохочувальну допомогу на картку автора публікацій: 

Карка ПриватБанку: 4149 4391 0392 6378

 

Олексій Гусак
Олексій Гусак
історик, журналіст, музикант. Люблю мандрувати. Обожнюю, коли робота та улюблена справа - це щось єдине, органічне та неподільне.

Коментарі

Залишити коментар

Related Articles

5 причин створення ОСББ

Артем Ланской, Голова ОСББ «Буча-Квартал» Вам спало на думку створити ОСББ? Але ви не впевнені чи справді це потрібно. Ось 5 причин, які вас переконають, що...

Второй день семидневного Йога-марафона

Йогу во вторник предлагаю начать с Сурьи Намаскар (Приветсвие Солнцу) по Сутрам Махариши Патанджали: 12 простых Асан -упражней в динамике - отличная кардио-нагрузка; всегда...

Йога-марафон на 7 дней

Всем привет! Вас приветствует Валерия Черныш , предлагаю Вашему вниманию Йога-марафон на семь дней. Семь коротеньких видео-уроков. Вы сможете убедиться, что не обязательно тратить много времени...

Підписуйся на Bucha.life

379FansLike
40SubscribersSubscribe

Остані публікації

5 причин створення ОСББ

Артем Ланской, Голова ОСББ «Буча-Квартал» Вам спало на думку створити ОСББ? Але ви не впевнені чи справді це потрібно. Ось 5 причин, які вас переконають, що...

Второй день семидневного Йога-марафона

Йогу во вторник предлагаю начать с Сурьи Намаскар (Приветсвие Солнцу) по Сутрам Махариши Патанджали: 12 простых Асан -упражней в динамике - отличная кардио-нагрузка; всегда...

Йога-марафон на 7 дней

Всем привет! Вас приветствует Валерия Черныш , предлагаю Вашему вниманию Йога-марафон на семь дней. Семь коротеньких видео-уроков. Вы сможете убедиться, что не обязательно тратить много времени...

Йога – философия жизни

Намасте , светлые друзья! Давайте сегодня поговорим , о том , как Йога влияет на Человека. Йога по Сутрам Махариши Патанджали - это руководство о том...

Сладости: стоит или не стоит разрешать детям есть столько, сколько они хотят?

 Алексей Тимоников, управляющий партнер сети детских футбольных школ «Чемпионика» Родители наших юных футболистов частенько расходятся во мнениях о сладостях. Эксперты «Чемпионики» помогут разобраться. Известно, что дети любят...