Тася Настя Осадча, Людина, Жінка, Мама, Лікарка-психологиня, Психотерапевтка, Консультантка з питань сексуальності

Мене питають: як ми вирішили бігти на Купалу?

Та просто взяли та вирішили. Я дуже легка на підйом. Юля Сєргєєва та інші дівчата з Бігових Янголів: усе починається з фрази «а давай!». А далі вже на що фантазії вистачило.

Так і цього разу. Фотомайстер Олександр Сорокін якось спитав, чи планується свято на честь Івана Купала. А нам лиш дай привід: якщо свята раптом немає – ми його самі влаштуємо.

Традиційно почали з забігу. Юля віночки зробила, кожна з нас узяла сукню.

Сорокін нас вже чекав з фотоапаратом.

Це було щось незабутнє!

Я уперше брала активну участь у святкуванні. У дитинстві ми з бабусею ходили дивитись на святкування, але лише як спостерігачі. Цього разу я була у центрі подій і це було потужно і хвилююче.

Вода, віночки, вогонь, вечір, пісні. Несподіванкою для нас стала увага оточуючих. Нас почали фотографувати перехожі. Одна бабуся попросила нас сфотографуватись з її онучками. Хтось з нас пожартував: «Фото з мавпочками?». Бабуся чемно обурилась: «Ну що ви, це наші принцеси,» – «Та то ми себе мали на увазі під мавпочками».

Коли я постарію, то буду бабцею з купою історій для онуків. І от історія про святкування Івана Купала у 2020-му році буде однією з них.