Анна Страховська, керівник відділів продажу та маркетингу компанії Strakhovskyi Group, керівник платформи соціальних проектів Be City

 З чого починається створення будинку?

Так, з архітектури. Ще на етапі проектування архітектор замислюється над тим, хто в будинку буде жити, які у людей потреби, що для них важливо.

Потім архітектор починає проект будинку, куди закладає кожну деталь, яка в майбутньому буде робити життя комфортним.

Першочергове завдання – функціональність та зручність, а вже потім зовнішній лиск.

І знаєте що? Я думаю, що стратегія розвитку міста дуже схожа на створення будинку. У стратегії зазвичай передбачаються сильні сторони та можливості міста, які впливатимуть на його розвиток. Стратегія сприяє якості покращення життя містян. Стратегія посилює імідж міста, робить його більш конкурентним для інвестицій і привабливішим для туристів.

Погодьтеся, спільного більш ніж достатньо. Але є і відмінності. Якщо будинок будується на десятки чи сотні років, то стратегія міста – зазвичай складається на 10 років. А після створюється нова з урахуванням реалізованого та того, що диктуватиме завтрашній день.

 

Гарним прикладом, коли стратегія справді стає надважливим документом міста, є, наприклад, досвід Мюнхена. За 40 років це місто 4 рази змінювало свій вектор розвитку, доповнюючи стратегію новими правилами та перспективами. І завжди у цього міста, в першу чергу, акцент ставився на відкритому та привабливому зовнішньому вигляді середовища, якісних міських просторах, об’єднаній міській спільноті і далекоглядному управлінні.

Нинішня стратегія розвитку Мюнхена – це результат усвідомлення своїх проблем  і розуміння,  як їх позбутися. А ще: висока довіра серед населення і безпроблемне залучення коштів.

Не дивно, адже проблеми, на які місто звертає увагу і прагне розв’язати, – реально важливі:

⦁ як зберегти якість житла і що робити з його нестачею,

⦁ як уникнути соціальної поляризації,

⦁ що робити з наслідками зміни клімату і браком ресурсів,

⦁ як підвищити якість навколишнього середовища і створити міську ідентифікацію,

⦁ як підвищити попит на продукцію локальних підприємців.

 

Ще приклад:

у Берліні для ефективності реалізації стратегії створені районні центри розвитку. Це доступні та відкриті офіси для жителів, де кожен може стати учасником розробки чи покращень середовища.

Цікавий факт: міська влада без проблем перераховує цим відкритим офісам кошти для залучення сильних фахових спеціалістів та реалізації стратегії. Погодьтеся, корисна і потрібна ініціатива. Адже ніхто, окрім місцевих мешканців, не знає краще, що потрібно для розвитку їх району.

А як справа зі стратегіями розвитку міст України?

В Україні є міста зі стратегіями, але більшість із них були створені з політичною метою. Тому невідомо, наскільки насправді ефективні. Зможемо оцінити тільки з часом. Скажімо, стратегія Києва не містить конкретних прикладів вирішення питань –  лише зміни показників тієї чи іншої сфери, результативність яких навряд чи хтось може гарантувати.

Обнадіює лише те, що існує багато молодих та креативних ініціативних груп, які намагаються розпочати зміни у напрямку прогресивного розвитку міста. Один із прикладів: проект «Київ самобутній», стратегії, що були взяті за основу під час реалізації інфраструктурних об`єктів міста.

«КИЇВ САМОБУТНІЙ». СТВОРЕННЯ ВЕЛОСИПЕДНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

 

Культура та спадщина, житло, туризм, підприємницька діяльність, інфраструктура, публічний простір, економіка, освіта, медицина – це основні сфери формування міського середовища. Абсолютно кожна має бути всебічно розглянута до дрібниць. І у кожної має бути свій вектор покращення та розвитку, підтверджений аналітикою та конкретними інфраструктурними прикладами.

На сьогодні розвиток міст України відбувається за рахунок генпланів, доступ до яких досить обмежений для місцевих мешканців, не формують свідому спільноту, не задовольняють потреби містян.

Відповідно, вони працюють, але малоефективно.

Стратегія має бути гнучкою і перспективною в часі. Не лише адміністрація міста має знати напрямок розвитку.  Куди і як розвиватися, щоб забезпечити сталий розвиток міста – про це повинні домовлятися абсолютно усі групи населення: адміністрація, місцеві мешканці, комунальні підприємства, громадські організації, державні інституції, кожен, хто знає процеси, завдяки яким відбувається планування міста.

Адже чим краща комунікація, тим крутіші проекти можна реалізовувати.

 Варто пам’ятати:

ми маємо те місто, на яке заслуговуємо. Кожен з нас відповідальний за його майбутнє.

Наступного разу пропоную обговорити тему про публічні простори та їх роль у житті міста.

 

У підготовці блогу використані матеріали:

“Агенти змін”,

лекції Fedoriv

та “Київ самобутній”.

Я у Фейсбук

Мій інстаграм

Сайт “BeCity”

“BeCity” у Фейсбук