Вікторія Якуша, дизайнер, архітектор, мама 4-х дітей

 З самого дитинства я звертала увагу на багаторічні дерева-гіганти.

Знаєте, такі величезні, під кроною яких можна заховати з десяток людей, а коріння сягає найглибших глибин. Коли я їх бачила, то завжди зупинялася та роздивлялась кожну деталь.

Під Києвом ми живемо також серед дерев. Але той ліс, де ростуть лише тоненькі сосни, для мене якийсь не «справжній», не такий. Не кажучи вже про дерева в місті, де все менше і менше великих дерев, які пам’ятають далекі часи.

Я навіть й забула вже про ту свою любов до гігантських дерев, бо давно не бачила їх на своєму шляху. Але зараз ми в Бельгії, і вони мене просто усюди зустрічають.

Вони – надзвичайні! У парках, в лісах, на приватних ділянках – їх не вирубують з часом, а ретельно піклуються про них і захищають.

Вони на стільки гігантські та неймовірні, що жодне моє фото не передасть цю дивовиж!

Як же важливо мати у своєму оточенні цих гігантів і час від часу спиратися на їх мудрість і досвід. Так, ніби вони одночасно і наші пращури, і добрі знайомі з дитинства. Глибокі та сильні.

Давайте берегти дерева навколо нас і цінувати ті знання, що були зібрані задовго до нашої з вами появи на цій землі.

Залишити коментар

Будь ласка, введіть Ваш коментар!
Будь ласка, введіть Ваше ім'я