Першу дизайнерську колекцію одягу у Марії, тоді ще студентки інститутут легкої промисловості, майже всю розкупили ще до закінчення конкурсу, де змагалося 60 учасників. Перемогу приймала з рук голови журі – видатного дизайнера Михайла Вороніна.

Глибина. Не повірите: тендітну дівчинку надзвичайно надихнув… зручний та елегантний  костюм авіаторів-офіцерів царської армії. Довго та ретельно вивчала його ів результаті розробила мілітарі-колекцію: брутальні пальта зі шлемами, светри, брюки та спідниці кольору хакі. Запевняє, зараз такий напрямок теж у тренді.

Про деталі прискіпливо консультувалася з військовим істориком, навіть купувала у нього спеціальні шеврони.

Витратилася на дорожезні тканини і шкіру. В ательє мусила переконувати досвідчених майстринь, що трикотажні вставки теж заграють у її колекції, як гармонійні деталі.

Початок бізнесу. Стильний осучаснений історичний одяг не тільки вразив знавців, але й моментально знайшов покупців, хоча був далеко не дешевим.

Це було підказкою для юної дизайнерки: відчула, що її творчість цілком може стати реальним бізнесом.

Коли одягу в продажу замало – ший. Починала творити у невеличкій приватній дизайнстудії для VIP-клієнтів. «Тоді катастрофічно бракувало гарних речей. Зато були  жінки, котрі усвідомлювали, що їм потрібен статусний вигляд, щоби закріпити свій успіх.

Найголовніше, що може дати зовнішній вигляд  – це впевненість», – переконана Марія Конюк.

Вимогливим клієнтам також важливо, що їх речі створені індивідуально для них. Кому хочеться прийти на солідний захід і побачити колегу в ідентичному вбранні?!

Майстрині шили цілі капсульні колекції, в яких усі речі продумані, взаємопов’язані. У такому  гардеробі нема нічого зайвого. І у кожну річ вкладена ідея, енергія, почуття.

Коли одягу багато – вчись обирати. Новий етап життя і бізнесу розпочався після народження сина. Марія стала бучанкою, часті поїздки до столиці обтяжували.

Кардинально змінилася і ситуація навколо. Ринок заповнився багатьма гарними і якісними речами. Дизайнер стала стилістом, який вміє грамотно розробити гардероб для будь-якої жінки. Вважає: це ріст і це інший шлях.

Феномен забитої шафи. Проблема більшості жінок в тому, що ми користуємося лише двадцятьма відсотками наших речей. Решта 80 безнадійно забиває наші шафи, у самий незручний момент вивалюється на голову дратуючи, а не приносячи радість.

Потрібен професійний консультант. Він орієнтує у широкому виборі, компенсує прогалини у смаку, економить час і витрати на гардероб.

«Я формую гардероб і загалом стиль, образ. Роблю це навіть для своєї мами, – розповідає Марія. – Хоча вона має чудовий смак, з дитинства шила нам з братом, сама планувала стати дизайнером. Але наразі вона професор-біохімік, багато їздить і виступає, тож часу обмаль. Щоразу перед відповідальними відрядженнями ми продумуємо її образ до деталей. Тоді вона почувається спокійною і зосередженою».

Посортувати  свій гардероб. Усі речі з гардероба Марія розділяє з клієнтами за такими принципами:

1. З якісного одягу можна скласти кілька вдалих комплектів, додати аксесуари. Комплекти фотографуються: подивилася і швидко зорієнтувалася, що одягати.

2. Категорично непридатних речей – морально чи фізично застарілих, зіпсованих – краще рішуче позбутися.

3. Гарним, але випадковим речам,  придбаним стихійно, варто пошукати комплект. Щоби гардероб «заграв»,  потрібно докупити деякі елементи. Складається список необхідного і можна йти з консультантом в магазини. Приготуватися, що це буде урок індивідуального стилю.

Професіонал у такій справі дуже потрібен. Тому що більшості людей важко оцінити себе збоку, шкода розставатися з якимись речами.

Клієнт – людина, налаштована на успіх. «До мене звертаються люди, які вже почали виходити на певний рівень успіху, заряджені на  те, щоби рости й надалі. Знають, що без відповідного зовнішнього вигляду у них не получиться втілити все задумане. Просто потрібна підказка збоку», – пояснює Марія.

Вчитися безперервно. Сучасний стиліст мусить безперервно вчитися. Вдало підібраний одяг сам по собі не створить закінченого образу. Потрібна робота візажиста, косметолога та ще й, скажімо, порада дієтолога щодо правильного харчування.

Марія поступово додавала до своїх академічних знань ще й ці напрямки на спеціальних курсах, семінарах, практикумах.

Смак – це вроджене чи набуте? Стиліст переконана, що відсутність смаку – це не абсолютна безнадія. Його теж можна виховати.

«Я з дитинства спостерігала за жінками, відповідністю кольору очей, шкіри, волосся косметиці, якою вони користуються. Аналізувала. Кольорознавство – дуже захоплива наука. Людина завжди спершу сприймає колір, а вже потім форму, матеріал, фактуру.

Наше завдання: підсвітити жінку – щоби вона засяяла. Інакше першими будемо бачити яскраві губи, запаморочливу сукню, але не саму жінку. Колір –  це інструмент, він або вдалий, або ніщивний».

У дитинстві мама завжди брала Марію з собою на модні демонстрації. Дівчинка постійно спостерігала, які деталі та ідеї замальовує мама для себе.

Стиліст – не нянька. Мета Марії – навчити клієнтів самостійності. Вони мусять поступово стати незалежними від консультанта. Тому що вивчать свій особистий спектр кольорів, отримають  власне кольорове коло. Знатимуть, що із чим поєднується, як підбирати відповідні форми і конструкції, щоби підкреслювати кращі елементи фігури.

Економія. Завдяки стилісту насправді можна суттєво зекономити на своєму гардеробі. Те, що це послуга для дуже заможних – застарілий стереотип.

Надто дорога, але абсолютно невідповідна типажу жінки річ врешті тільки зіпсує їй настрій. Натомість якісні, добре продумані комплекти завжди приноситимуть радість і задоволення.

За кілька років жінка може зібрати чудовий гардероб без випадкових покупок, викидання грошей на вітер під час безглуздих сейлів, «чорних п’ятниць». Варто лише поступово потроху додавати модні елементи  до своїх базових речей.

Стиль у генах. Бабуся Марії, шкільна вчителька-мовник з віддаленого білоруського села, до 90 років носила вишукані сукні і зворушливі витончені капелюшки. Її мрією було потрапити в Париж. І ця мрія збулася, коли старенька у 85 років таки подорожувала з дочкою-професоркою до столиці моди. Вигуляла там свій кращий рожевий капелюшок.

Хіба ж дивно, що її онука з 11 років сама шила собі брюки і спідниці, а у 12 вже носила власне зимове пальто.

Буває, що стиль передається генами.

Ірина Садова